Волтер Айзексон - Стів Джобс
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Суперечності мали не лише техніко-фінософську основу, це було також зіткнення характерів.
- Мені здається, Джобс любив, щоби йому всі корилися, - якось сказав Раскін. — Я також відчував, що йому не можна довіряти. А він не особливо долюблював тих, хто бачив його справжню натуру.
У подібній же манері висловлювався і Джобс про Раскіна:
— Джеф був дійсно пихатий. Він мало що тямив у інтерфейсах. Тож я вирішив залучити кількох його людей, які були справді класними фахівцями, наприклад Еткінсона, додати щось своє, перебрати на себе проект і створити дешевший аналог Lisa, а не якесь сміття.
Дехто з колективу також уважав, що з Джобсом неможливо працювати.
«Джобс приніс у нашу команду напругу, інтриги й клопоти та використовує це у своїх цишх, — написав один інженер у записці, адресованій Раскіну у грудні 1980 року. — Мені приємно з ним поговорити, я захоплююсь його ідеями, практичним підходом і енергією. Але разом із його появою в нашому середовищі зникають довіра один до одного, відчуття підтримки та спокійна атмосфера, які потрібні для роботи».
Однак багато хто усвідомлював, що, попри недоліки характеру, Джобс мав харизму і сильну ділову хватку, які могли привести їх до світового успіху.
Джобс казав колегам, що Раскін — усього лише мрійник, тоді як він - людина діла, і доб’ється, щоби за рік Macintosh був готовий. Успіх Macintosh мав стати відплатою за те, що його «посунули» з проекту Lisa. Змагальність, що тепер існувала між цими двома розробками, ще більше розпалювала Джобса. Він прилюдно заклався на п’ять тисяч доларів із Джоном Каучем, що Macintosh вийде швидше за Lisa.
— Ми можемо зробити комп’ютер дешевший і кращий за Lisa і випустимо його раніше, - заявив він колегам.
Джобс утвердив свій контроль над групою, скасувавши у лютому
1981 року семінар для працівників компанії, головним доповідачем на якому мав виступати Джеф Раскін. Але так сталося, що Раскін випадково зайшов до зали, де мала проходити зустріч (уже знаючи, що її відмінили), і побачив, що на нього чекали сотні людей,
— Джобс не потурбувався повідомити інших про скасування заходу. Раскін, попри все, таки виголосив тоді промову.
Той випадок змусив його написати гнівного відкритого листа Майкові Скотту. Останній знову опинився у складній ситуації — як президентові, йому доводилося розбиратися із темпераментним співзасновником компанії та головним акціонером. Той лист називався «Стів Джобс. Для нього чи з ним?» — і ось про що в ньому Раскін писав:
Стів мені завжди подобався, але працювати з ним - просто неможливо... Він — нікудишній керівник... Джобс постійно пропускає наради. І це вже взагалі нікого не дивує... Він учиняє, не думаючи, дає хибні оцінки... Він не довіряє там, де це потрібно... Коли йому пропонують якусь ідею, він негайно ії розкритиковує: каже, що вона нічого не варта чи навіть дурнувата і що працювати над нею - то лише марнування часу. Це вже саме по собі показує його негідним керівником. Коли ж ідея йому подобається, то незабаром він уже буде розповідати про неї людям як про свою.
Пополудні того дня Скотт запросив Джобса і Раскіна для з’ясування стосунків у присутності Маркули. Джобс одразу розкричався. Він і Раскін сходилися лише щодо одного: жоден із них не міг працювати на іншого. У випадку з Lisa Скотт став був на бік Кауча. Цього разу він вирішив, шо буде краше, коли виграє Джобс. Зрештою, Macintosh був лише дрібним розробницьким проектом, над яким до того ж працювали в іншій будівлі, тож Джобс був би зайнятий і подалі він них. Раскіна попросили взяти відпустку за власний рахунок.
— Вони хотіли мене підбадьорити й зайняти чимось, шо було цілком нормально, - пригадує Джобс. - Для мене це було наче повернутися назад у гараж. Я мав свою дворову команду, і я був її капітаном.
Усунення Раскіна може видаватися несправедливим, але воно таки пішло на користь Macintosh, с хотів створити пристрій із невеликою пам’яттю, млявим процесором, без мишки, з мінімумом графіки та компакт-касетою для запису-зчитування інформації. На відміну від Джобса, йому, ймовірно, вдалося б утримати ціну нижче тисячі доларів, і це, можливо, допомогло б Apple захопити велику частку ринку. Та він би не зумів зробити те, шо вдалося Стіву Джобсу, - створити й поширити машину, яка перевернула уявлення про персональний комп’ютер. Зрештою, зараз ми вже можемо побачити, куди вела дорога, шо від неї тоді відмовилися в Apple. Раскіна взяли на роботу в Canon, шоби він створив ту машину, що хотів.
— Canon Cat — так називався апарат, і це був повний провал, -каже Еткінсон. - Ніхто його не купував. Коли ж Стів перетворив Macintosh на компактну версію Lisa, замість побутового електронного пристрою з’явилася нова комп’ютерна платформа1.
«Фортеця Texaco»
За кілька днів після того, як Раскін пішов, Джобс з’явився біля робочого місця Енді Герцфельда, молодого інженера проекту Apple II, з таким само янгольським виразом обличчя і бешкетною натурою, як і його товариш Барел Сміт. Герцфельд пригадує, що більшість його колег побоювалися Джобса за його «мінливий характер і схильність усім казати тільки те, що він думає, - до речі, щось приємне серед цього траплялося рідко». Але Герцфельду він сподобався.
— Ти щось трохи петраєш? — запитав його якось Джобс. — Нам потрібні справді класні майстри, щоби працювати над Macintosh, і я не впевнений, чи ти достатньо хороший спеціаліст.
Герцфельд знав, що відповісти:
— Я сказав йому, що «так», що я добре у цьому розбираюся.
Джобс пішов, а Герцфельд повернувся до своєї роботи. Пізніше
того дня він помітив, як Джобс дивиться на нього з-понад стінки робочої кабінки.
— У мене для тебе хороші новини, - сказав Джобс. - Відтепер ти працюєш на Macintosh. Пішли зі мною.
Герцфельд відповів, що йому треба ще кілька днів, щоби закінчити розпочату роботу для Apple II.
— Що може бути важливіше, аніж робота над Macintosh? — відповів Джобс, не залишаючи Енді вибору.
Герцфельд наполягав, що мусить ще хоча б трохи доробити DOS-програму для Apple II, щоби передати проект комусь іншому.
—
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стів Джобс», після закриття браузера.