Алекс Міш-ах - Закон Єдиного. Книга 3. Війна Богів., Алекс Міш-ах

  16. Ангели Джеховіха відповідали: Це ваша єдина влада, погрозами і командами? O невинні слова в висміюванні правдивих Богів! Жодних хороших робіт за вами, окрім звеличення себе на землі та в хада! І прославлення своїх Богів, що народилися рівними вам! Чому б вам не увірватися, і не захопити нас! Ви, число яких тисяча до одного з нас! І, відповідно до ваших справ, довести те велике джерело, звідки ви берете свою владу!

  17. Осіріанці сказали: Щоб дати вам шанс на свободу, щоб врятувати вас від осуду Спасителя, Анубі, який може кинути вас у пекло, ми сподіваємось, що ви погодитесь відлетіти в мирі. Дивіться, незабаром ми обнесемо стіною цей вівтар, і ізолюємо людей з їхніми ангелами-охоронцями, і заполонимо місце друджами, щоб вони привели їх до тотального божевілля. Якщо ви любите своїх підопічних, як ви кажете, залиште все нам, для слави Деюса, син якого - Осіріс, наш командуючий Бог.

  18. Ангели Джеховіха сказали: Слова! Слова! Слова! Немає жодного пояснення, і тільки ваша команда. Це не аргумент! І тепер ви підете, обмануті тим, що сказали ваші командувачі Боги. Ми говоримо вам, що ми не підемо, окрім як з волі нашого старшого, Джеховіха, справедливо піднятого до зверхності!

  19. Осіріанці сказали: З цієї причини, дивіться, наш Лорд Бог піднятий в імені, через руку Джеховіха, якому ви маєте підкорятися, згідно зі своїми присягами!

  20. Ангели Джеховіха сказали: До того часу, поки Лорд Бог не відсунув убік Джеховіха, ми були його. Але коли для своєї слави він відмовив своєму Творцеві, його хибне становище звільнило нас від зобов'язань до нього. Підкорятися тепер йому, - це як піти проти Джеховіха, і ніколи не досягти Нірванських королівств!

  21. І тоді, в задніх рядах, зашуміли Осіріанські ангели, загрозливо напираючи на тих, хто стояв попереду, і їхній потік піднявся на найвищу висоту. Ранкове сонце розквітло на сході, - найчудовіший помічник синам Джеховіха, під час битви. І посильні привели, від областей і країн, багато ангелів-охоронців, які були на вахті всю ніч, сплячи з людьми. Осіріанці побачили, що вони прибули, і що поворотний момент, так чи інакше, настав! І сміливі ангели Джеховіха вистояли. І всі спостерігали в подиві, як промені сонця потрапляли на зброю Осіріанців, і плавили цю зброю в їхніх руках.

  22. Спочатку один, потім інший, Осіріанці десятками, сотнями й тисячами відходили й озиралися зніяковіло, наче заколотники, що намагаються напасти на кількох добре навчених солдатів. І, злякавшись, повернули назад, і втекли без битви. Таким чином, сини й доньки Джеховіха здобули перемогу в першому нападі, окрім рідкісних випадків, одному зі ста, коли Осіріанці в тріумфі опановували храмом.

                                                       Розділ 20

  1. І над всіма землями, зі сходу на захід, і з півночі на південь, в Арабін’ї, Персії та Хелесте, Осіріанські ангели стояли в замішанні, в групах по десяткам тисяч, невидимі людям. І думали, як найкраще приступити до повалення Джеховіха і його шанувальників.

  2. А тим часом посильні та картографи приносили згубні новини Осірісу, який, своєю чергою, пересилав слово до Деюса, самопроголошеного Лорда Бога. І Деюс відправив такі команди Осірісу, своєму найулюбленішому Богу влади:

  3. Коли настане ніч, і люди спатимуть, мої слуги повинні напасти на ашар, ангелів-охоронців, і відвести їх, заволодіваючи кожним чоловіком, жінкою і дитиною в цих великих підрозділах землі. Яка користь від вівтарів, храмів, оракулів і арок без людей? Заволодійте людьми до світанку наступного дня. Почуйте команду Деюса, вашого Лорда Бога, через його високо піднесеного сина, Осіріса!

  4. І розподілені посильні літали весь день, до частин нападницьких армій, віддаючи команди Деюса. І коли сонце опустилося, всі мільярди знали, що їм робити вночі. І застигли на місці, чекаючи, щоб рушити з падаючою темрявою, і раптово напасти на ангелів-охоронців Джеховіха.

  5. Але істинний Бог, у Краошиві, був попереджений Голосом Джеховіха про перебіг подій. І він послав своїх посильних, з усією швидкістю, вниз до землі, щоб попередити щодо задумів ворога тієї ночі. Але вони не встигли так скоро, оскільки, коли вони закінчили свою роботу, сонце опустилося нижче західного горизонту.

  6. Тож опівночі жахлива атака почалася з усіх боків. І до кожного ашара прибули вороги, - десятками, сотнями й тисячами, проголошуючи: Геть, ви дурні Джеховіха! Наш Лорд Бог, і його син Осіріс, командують! Геть від сплячого смертного, або ж голосом Бога ми кинемо вас в ноги Анубі, прямо в пекло! Геть!

  7. Кожен ангел Джеховіха відповідав: Я поклявся Великому Джеховіху! І незважаючи на те, що ви зв'яжете мене і кинете в пекло, рукою Великого Духа я буду звільнений, приїду сюди і буду знову прославляти його священне ім'я. І повторювати вічно свою мирну місію, щоб підняти цього смертного, спадкоємця Джеховіха!

  8. Знову загрозливі противники штурмували. І дивувалися під час штурму, що кожен самотній ангел стояв так сміливо перед обличчям такої великої переваги, і не відлітав одразу ж. І кожен ангел-охоронець клав свою руку на сплячу людину, що перебувала під його опікою, оскільки при цьому його влада множилася тисячократно. І піднімав іншу руку, спрямовуючи її до Самого Найвищого: Вашою Мудрістю і Владою, Джеховіх, захистіть його, Вашого сплячого спадкоємця, щоб усякий, хто не торкнеться його, видаляв себе з Ваших постійних королівств!