Алекс Міш-ах - Закон Єдиного. Книга 3. Війна Богів., Алекс Міш-ах

ГЛАВА 19

                                                 Розділ 19

 

                                 Про слуг фальшивого Осіріса

 

  1. Тепер у дорогу вирушили капітани, генерали та добре дисципліновані слуги хада, ангели Деюса, - схиляючи до зречення від всіх інших правителів, окрім Лорда Бога, щоб встановити його на віки вічні. Армія Осіріса попрямувала трьома могутніми підрозділами, з понад мільярда ангелів, сміливо збираючись покрити три великі континенти землі: Арабін’ю, Персію та Хелесте (Турцію і Грецію).

  2. Попереду шалено рухався Баал, а за ним його помічниця Богиня Аштарот, супроводжувана своїми ангелами і високо піднесеними офіцерами. Деякі з них мали карти міст і окультурених земель, де сотнями тисяч жили мирні шанувальники Джеховіха. І списки вівтарів та храмів Великого Духа, куди доброчесні щоденно прибували та вносили свої прибутки і харчі, як жертву для користі слабким та безпорадним. І широкі поля, де трудівники свято вирощували пшеницю, льон, бавовну і ячмінь, як дари від Великого Духа. І канали, заповнені човнами, що переносили вироблені плоди і тканину, обмінювані між районами. І насипи, і дерев'яні храми Айхінців, священних людей, - маленьких, білих та жовтих. І нащадками великої Іхуанської раси, - коричневими напівкровками.

  3. З цими картами і списками генерали з капітанами міркували про те, як вони спустяться до землі. Найбільш навчені викладали плани по знищенню системи Джеховіха, і воцаріння Деюса, Бога Хореда.

  4. Осіріс, щоб показати свою гідність, що він став великим Богом, зупинився у своєму небесному місці, тепер штаб-квартирі сторін, що воювали. І, таким чином, він відпочивав на своєму троні, разом зі своїми тисячами посильних, готових відповісти на його виклик, і вирушити з його посланням до найвіддаленіших частин його могутньої армії. І принести йому назад новини про результати слухань. І між тронами Осіріса і Деюса простягалася інша довга лінія посильних, у тисячу ангелів, високо піднесених і рішучих, які були готові полетіти в атмосферійні пояси на великій швидкості.

  5. Біля Баала, на спадному курсі до землі, але трохи позаду нього, рухалася жінка, Богиня Аштарот, з її тисячею архангелів, - усі споряджені для того, щоб показати високу повагу своїй воюючій Богині. Її армії були навчені впізнавати її волю за легкими помахами її руки, і всі завзято спостерігали за її командами.

  6. І тепер, з кожного боку, далі, ніж могло бачити око, поспішали мільярди ангелів, що спускалися вниз: деякі на човнах, деякі на суднах і отеванах, а багато одинокими групами. Сотні тисяч ангелів-воїнів неслися до землі з баластними прапорами, найсміливіші з них.

  7. Вони радісно прибули прямо до землі, сповнені жартів і гучних вихвалянь, присягнувши, під присягою, вічно очищати землю від прихильників Джеховіха. Багато хто з них, які довго навчалися в школах, коледжах і фабриках на небесах, були надто раді роботі на землі. І всім їм начальники казали, що тепер вони мають взяти свої перші уроки, в становленні Богами і Богинями. І тисячі тисяч з них сподівалися на якусь сміливу справу, щоб отримати швидке підвищення.

  8. На схід і на захід, на північ і на південь поширили свої армії Баал і Аштарот. На три великі континенти, які вони заприсяглися підпорядкувати Лорду Богові, народженому жінкою, найвищому Синові, що з'явився на землі. Їхнім завданням було спуститися до землі, і затоптати храми та вівтарі з таким натхненням, що привело б ангелів-охоронців Джеховіха до згубного безладу, і перемогло б їх. І це було їхньою темою і проектом.

  9. Але це передбачив Джеховіх, і про це говорив Богові в Краошиві, попереджаючи його, щоб він попередив про цю небезпеку керівних ангелів у вівтарях і храмах поклоніння. І щоб вони, своєю чергою, через рабьбахів та оракулів, поширили серед людей попередження про небезпеку, застерігаючи їх.

  10. Таким чином ангели Джеховіха зміцнилися, через віру людей, і трималися разом невеликими групами. Вони добре знали, що згідно з законом Джеховіха, вони не повинні чинити опір руками. Але тільки словами і добрим прикладом, і благородною вірою в силу Отця над усіма.

  11. Вниз, вниз, вниз - на них, з кожного боку, прибували руйнівні ангели, мільйонами. З присягами і гучним шумом, кидаючись на вівтарі і храми, раптово підлітаючи до святих арок, проносячись сотнями тисяч по цих місцях.

  12. Геть від цієї арки! Геть від цього вівтаря! Геть від цього храму! Ви, узурпатори Джеховіха, геть! Во ім'я нашого Лорда Бога! Ми тут командуємо!

  13. Але, на їхнє розчарування, кожна арка, вівтар і храм Джеховіха були непереможні. Там стояли його ангели, настільки сильні у вірі, нерухомі і величні, що навіть духи, які нападали, зупинялися в благоговінні. І поки вони стояли в такі моменти, розглядаючи, звідки прийшла така величність у цьому місці, ангели Джеховіха відповідали їм:

  14. Нікому ми не вклоняємося в обожнюванні, окрім як Великому Джеховіху! Чия Особистість сприяла тому, щоб зробити нас тими, ким ми є! Його слуги роблять добро іншим, - з усією своєю мудрістю та силою! В ньому ми стоїмо, щоб захистити його безпомічних людей, доброчесним миром і гармонійною любов'ю! Чому ви прибули, вимагаючи від наших підопічних, щоб вони обслуговували вашого Бога, народженого жінкою?

  15. Осіріанці сказали: Відлітайте, підлабузники! Ви ті, що вклоняються, тремтячи від страху, одній порожнечі! Занадто довго земля і небеса обманювалися віддаленими ефірійними Богами, які приїжджали сюди, щоб забрати слуг для слави своїх королівств, за допомогою жалісливих розповідей про Завжди Присутнього Над Усіма, якого ніхто не бачив і не знав. Геть! Віддайте нам ці земні стоянки! Щоб побудувати в єдності землю і небеса, щоб вони управлялися нашими власними Богами, яких ми знаємо і шануємо!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍