Тигер - Як я став супер злодієм, Тигер

— Тепер ми наблизимося до твого найважливішого випробування, — сказав Лорд Імперіум, його голос був холодним і строгим. — Це не лише випробування сили. Це випробування твоєї свідомості, твоїх страхів і твоєї рішучості.

Андрій напружився. Його серце почало битись швидше, коли він глянув на двері перед собою. На них було написано: **Тренувальна кімната страхів**.

— Що це за місце? — запитав Андрій, його голос звучав трохи невпевнено, але він намагався зберігати спокій.

Лорд Імперіум тихо посміхнувся.

— У цій кімнаті ти зустрінешся з найбільшими страхами, які ти носиш у собі. Але це не просто галюцинації або ілюзії, — сказав він, натиснувши кнопку на панелі поруч із дверима. — Тут ти зустрінеш свою альтернативну версію. Версію себе, яка зробила інший вибір. Версію себе, яка могла б стати кимось іншим.

Двері повільно відчинилися, і Андрій побачив усередині кімнату, яка здавалася водночас порожньою й нескінченною. Простір був наповнений дивним туманом, що огортав усе навколо, створюючи атмосферу чогось загадкового й небезпечного.

— Увійди, — сказав Лорд Імперіум, кивнувши на двері. — Ти повинен дізнатися, ким ти міг би стати. І ти повинен боротися зі своїм страхом, щоб стати сильнішим.

Андрій повільно увійшов до кімнати. Всередині панувала гнітюча тиша. Він намагався зорієнтуватися, але туман огортав усе навколо, не дозволяючи йому бачити далі, ніж на кілька кроків уперед.

І раптом із темряви з'явилася фігура. Постать, яка була неймовірно знайомою. Це був він сам — **інший Андрій**. Але ця версія Андрія виглядала інакше. Його очі блищали холодною рішучістю, а на обличчі була впевнена посмішка, ніби він уже давно знав відповідь на всі питання.

— Ого, Андрію, — пролунав голос Лорда Імперіума за спиною. — Це твоя альтернативна версія. Я вражений. Здається, ти несеш у собі набагато більше, ніж я думав.

Другий Андрій повільно підійшов ближче, дивлячись на свого "оригіналу" з легкою насмішкою.

— Ми знову зустрілися, — сказав другий Андрій, його голос звучав так, ніби він говорив із давнім другом. — Я знав, що колись це станеться. Що скажеш? Я — це ти, але з іншим вибором. І тепер ти маєш можливість дізнатися, ким міг би стати.

Андрій стояв перед своєю альтернативною версією, відчуваючи легке здивування й навіть страх. Це було схоже на зустріч із власними сумнівами, які він ніколи не хотів визнавати.

— Ти... не можеш бути справжнім, — промовив Андрій, намагаючись зрозуміти, що відбувається.

— Я настільки ж реальний, як і ти, — відповів другий Андрій, його голос був рівним і спокійним. — Але в мене інша історія. Я зробив інші рішення. Я став тим, ким ти ніколи не став би.

Лорд Імперіум зробив крок уперед, його очі блищали від цікавості.

— У цій кімнаті ти будеш тренуватися, — сказав він. — Щодня ти зможеш задавати своєму двійнику кілька питань. Ти зможеш битися з ним, щоб стати сильнішим. Але знай, що це не просто бій. Це більше, ніж ти можеш уявити.

Другий Андрій кивнув, його обличчя залишалося спокійним і навіть злегка насмішкуватим.

Будемо тренуватися з ним , — сказав він. — І кожен раз ти будеш ставати сильнішим. Але чи готовий ти прийняти правду про себе?

Андрій стиснув кулаки. Він розумів, що це більше, ніж просто чергове випробування. Це була битва з самим собою, з власними страхами й сумнівами. Але він був готовий.

— Я готовий, — промовив Андрій твердо.

Лорд Імперіум посміхнувся.

— Ти будеш приходити в цю кімнату щодня, — сказав він. — І кожен день ти будеш зустрічатися зі своїм двійником. Але пам’ятай, тут є одна таємниця. Щоб стати найсильнішим, ти повинен не просто перемогти його. Ти повинен прийняти його. Ви повинні стати одним цілим. Тільки тоді ти зможеш досягти рангу **SSS**.

Андрій був шокований цими словами. Він повинен був прийняти свою альтернативну версію, об’єднатися з нею, щоб стати сильнішим?

— Як це можливо? — запитав він, глянувши на Імперіума.

— Це твій шлях, — відповів Лорд Імперіум. — Ти повинен знайти відповідь сам. І тільки тоді ти станеш тим, ким маєш бути.

Другий Андрій посміхнувся ще ширше, підходячи ближче до свого "оригіналу".

— Ми будемо разом боротися щодня, — сказав він. — І, можливо, колись ти зрозумієш, що ми — одне ціле.

Андрій глибоко вдихнув і стиснув кулаки.

— Гаразд, — відповів він. — Тоді почнемо.

Другий Андрій прийняв бойову стійку, а Андрій зробив те саме. Вони стояли один проти одного, але тепер цей бій був не просто за силу — це був шлях до об'єднання.

Сторінка 54

Андрій стояв перед своїм двійником, відчуваючи наростаючу напругу. Їхні погляди злилися, кожен із них був сповнений рішучості й готовий до бою. Другий Андрій був його відображенням, але водночас зовсім іншим — версією самого себе, яка обрала шлях героя.

Відлуння кроків зникло, туман, що огортав кімнату, застиг у повітрі, мов застиглий час. Їхнє випробування ось-ось почнеться.

— Перш ніж ми почнемо, — промовив справжній Андрій, не відводячи погляду від двійника, — розкажи мені, як ти став супергероєм.

Другий Андрій лише посміхнувся, його вираз обличчя був загадковим.

— Я розповім тобі, — сказав він спокійно, злегка похитуючи головою. — Але це довга історія, і, щоб ти зрозумів її повністю, потрібно дещо більше, ніж просто кілька слів. Я розповім після нашого тренування.

Справжній Андрій ледь помітно кивнув, приймаючи цю умову.

— Добре, — сказав він, збираючи свої сили. — Тоді почнемо.

Другий Андрій прийняв бойову стійку, його рухи були впевненими й чіткими, мовби він вже неодноразово готувався до цієї битви. Справжній Андрій також прийняв стійку, відчуваючи, як адреналін починає вирувати в його жилах.

І першими заговорили їхні кулаки.

Другий Андрій стрімко кинувся вперед, його рухи були майже ідеальними, мов відточені до автоматизму. Він завдав першого удару, спрямованого на голову справжнього Андрія, але той встиг ухилитися, опустившись нижче і відскочивши вбік.