Ірина Айві - Дівчина з секретом, Ірина Айві

27

                                          Розділ 13                                              

 

    Я прокинувся і навіть не розплющуючи очей зрозумів , що Насті поряд немає . Невідчувалося її тепла тай усі ці дні ми  завжди спали міцно обійнявшись . Накинувши на себе халат пішов шукати її .  Куди можна піти о сьомій ранку ? Може до Лізи пішла . Обійшовши цілий будинок знайшов дружину на кухні . Вона заварювала собі чай . Вигляд у неї був дуже замріяний , але в одночас зосереджений . Моя Настуня спустилася на кухню в піжамі і плюшевих тапочках . Волосся зібране у пучок .  Навіть заспана і у піжамі Настя дуже притягувала до себе .

---- Нащо було вставати з самого рання . ? Мені холодно без тебе ---- я тихенько підкрався до Насті ззаду і поцілував у шию . 

Насилу відірвавшись від неї , сів навпроти . 

---- Я шукала зарядний пристрій до свого телефона .

---- Чому мене не запитала ? Він у нашій спальні . А для чого він тобі ? 

---- Щоб зарядити телефон . Мені потрібно повертатися до роботи . 

---- Ти впевнена , що вже готова ? 

---- Свій придмет я не забула і учнів пам'ятаю . То чому сидіти дома без діла . 

---- Насть , не ображайся , але я думаю , що тобі ще рано виходити на роботу . Почекай поки вернеться пам'ять , а поки приділи більше часу мені і Лізі .

---- Може ти і правий , сьогодні не підемо у садок , а проведемо цей день разом . 

---- Кохана я б дуже хотів бути з вами , але не можу . У мене важлива нарада , маю обовязково бути , але вечір обіцяю , проведемо разом . Переглянемо якись фільм у трьох .  

---- Алексе у трьох ми можемо дивитися лише мультики .  А телефон все ж таки треба зарядити , а то я відчуваю себе геть відірваною від світу . 

Як зразкова дружина , Алекса чемно відправила на роботу . Пригадала , що доньці завжди подобалося у парку атракціонів і вирішила , буде не погано повторити туди похід .

Через годину ми з Лізою були у парку .  Донька веселилася , а я з посмішкою спостерігала за нею . Хоч і я її народила , але вона копія чоловіка . Вони такі схожі  між собою . Шкода , що я так багато не пам'ятаю .

 Раптом мою голову пронизав різкий біль . Я не встигла зрозуміти , що трапилося . Мене щось ніби стукнуло по голові і я знову летіла у паралельну реальність . 

---- Що зі мною ? ---- застогнала я тримаючись за голову .

Крізь туман , який плив у моїй голові , чула крик людей і плач Лізи .  Відкривши очі побачила , що навколо мене стоять незнайомі люди  , хтось тримає за руку , хтось хлюпає на мене холодну воду і зовсім не розумію звідки взявся запах аміаку . Усе вказувало  на те , що я втратила свідомість . 

---- Де моя донька ? ---- перше , що запитала я .

---- Мамусю , я тут . Мені страшно , я хвилювалася за тебе . 

---- Все гаразд принцесо , мама поруч ---- обійняла доньку і притисла до себе .

Біля мене стояв переляканий хлопчина і переступаючи з ноги на ногу намагався щось сказати .  

---- Вибачте мені будь- ласка я не хотів вам зашкодити . Це сталося випадково .

---- Ти про що ?

---- Прошу вибачення , що вдарив вас м'ячем .  Це вийшло ненароком . Ми  з хлопцями  недалеко від вас  грали у футбол ...

---- Все добре , хлопче  ! Знаєш ти навіть допоміг мені .

---- Не хвилюйтеся , ми зателефонували вашому чоловікові .

---- Чоловікові ?

Зовсім не очікувано в моїй пам'яті відновилися всі події , усе , що я забула .  Гірка правда подіяла на мене наче удар кнута . Я зїжилася пригадуючи усе , що за цей час сталося між мною і Алексом . 

---- Негідник , лицемір , брехун .... ---- по обличчі котилися гіркі сльози . ---- Вистава закінчилася , Алексе .

Я ж дурепа покохала його всім серцем . Як мені тепер з цим жити ? Я маю покинути Київ . Найкращим варіантом буде втекти у інше місто і знову спробувати налагодити своє життя .  

Коли хтось невідомий подзвонив з її телефона і сказав   що їй стало зле у парку . Я мало не збожеволів від хвилювання . Прилетів сюди за лічені хвилини , залишивши важливу нараду . Припаркувавши свій автомобіль , одразу побіг до натовпу людей .Настя сиділа на лавці бліда , заплакана . Ліза тримала її за руку . Я відчув себе винним у тому , що дозволив їм поїхати у двох . Треба було поїхати з ними .

---- Настю , рідна , що трапилося ? ---- впавши перед нею на коліна , міцно обійняв , оглядаючи з ніг до голови . Взявши її за руку запитав ---- можеш розповісти , що трапилося . ?

---- Татусю , ось цей хлопець ---- показала Ліза своїм маленьким пальчиком , на переляканого хлопця ---- вдарив нашу маму м'ячем ... у голову . Вона впала .

---- Нам треба їхати у лікарню . Лікар має оглянути тебе . 

---- Зі мною все добре . 

Навколо мене стояло  багато посторонніх людей . Нехотілося зясовувати стосунки перед ними і донькою . 

---- Пробач мені , сонечко . 

---- За що саме ти просиш у мене пробачення Алексе ?

---- За те , що відпустив вас у двох . 

---- Аааа... , а більше нема за що ? Я рада , що все закінчилося і ми всі можемо повернутися до нормального життя .

---- Що ти маєш на увазі ?

---- Доречі , можеш більше не прикидатися , вдаючи з себе закоханого чоловіка .

---- Настю , ти про що ?

---- Про те , що більше не треба грати переді мною виставу під назвою "Щаслива сім'я ".

---- Це означає , що ти все згадала !

---- Так , ... нарешті я  все згадала . 

---- Думаю тут не дуже вдале місце , щоб обговорювати це . Їдьмо додому .

Його слова породили в мені бажання вбити його.

---- Алексе , нащо ти ломав цю комедію ? Мало принизив мене ? Захотілося більшого ? 

---- Настю , я можу все пояснити тобі , але дома . Ми сядемо і все спокійно обговоримо . 

---- Якщо в тобі залишилася хоч крапля достоїнства , ти дозволиш нам піти від тебе . Так буде найкраще для нас усіх .

 

*********************************************************

Сьогодні ще один розділ для тих хто з нетерпінням чекав , коли до Насті повернеться пам'ять . Що можу сказати , їхня історія наближається до завершення . Залишилося кілька розділів . Коментуйте , якщо подобається тисніть зірочку , не забувайте про підписку . У неділю планую розпочати нову історію , яка сподіваюся буде не менш цікавою для вас  . ✍✍✍💫💫💫💗💗💗

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно