Євгеній Шульженко - Гра почалась ІІ, Євгеній Шульженко

- Це не моя проблема! - крикнув хлопець, пнувши битою дівчину в плече, - треба було краще шукати.

Степан зробив крок вперед, піднявши палицю. Хлопець швидко підняв біту в сторону Степана та похитав головою в сторони. Він всім своїм видом показував, що більше ні кроку - буде гірше.

- А от щодо вас, - відповів хлопець, шукаючи когось в натовпі міста Сонця, - де той скажений хлопець, що був в продуктовому залі зі своїм другом в ту саму ніч? – він з питанням глянув на Степана, - ти ж тут головний?

- Що вам зробив Євген? – спитав Степан, - його тут немає.

- Що він зробив? – всміхнувся хлопець, - а він не розповів? Спитаєш у нього сам, але також передай, що ми будемо чекати його у себе в гіпермаркеті. – хлопець помовчав та додав, - щоб він прийшов швидше, я заберу в полон п’ятьох ваших хлопців та дівчат.

- Ні, цього не буде, - швидко відповів Степан та піднявши палицю, кинувся на ворога.