Деніел Кіз - Притулок пророцтв

Мухаммед – ар-расул уллах», що означає: «Я також засвідчую, що Мухаммед, мир йому і благословення, – його пророк».

– …ва аш-хаду анна мухаммед – ар-расул уллах…

– Вітаю тебе з прийняттям ісламу.

– …хух. дякую…

– І останнє.

– …я так і знала, що тут якась заковика…

– Іди до ванної і помийся вся, з голови аж до п’ят, щоб змити з себе колишнє життя. Потім одягнешся. Водій уже чекає. На ранкову молитву поїдемо до мечеті.

Дослухаючись до плюскоту води, Фатіма засунула за пояс під піджаком ятаган[36]. Якщо загіпнотизована Нікі не відкриє їй пророцтва Тедеску, немає сенсу далі тримати її в заручниках. Надто небезпечно залишати дівчину живою.

Дорогою до мечеті Фатіма не промовила ні слова. На алею перед ними лягла довга тінь. Новонавернена підвела очі на шпиль мінарету і одразу ж затулила їх долонею. Усе ще Нікі. Це добрий знак.

Після ранкової молитви Фатіма взяла дівчину за руку.

– Мінарет оздоблено дуже гарною білою і блакитною мозаїчною плиткою. Ходімо, поглянемо.

– …тільки знизу…

– Звісно. Я ж знаю, що ти боїшся висоти.

Вона потягла дівчину до вузьких гвинтових сходів.

Рука Нікі вчепилася в її руку.

– …дуже вузько…

– Ми обоє худенькі, помістимося. Ходімо.

– …ти здуріла. я туди не піду…

– Ти робитимеш, що я накажу.

– …дідька лисого…

Фатіма вийняла з-за пояса під піджаком ятаган і приставила Нікі до горла.

– У такому разі на тебе і Рейвен чекає довге падіння в геєну вогняну, значно раніше, ніж ви обоє розраховували.

Вільною рукою Фатіма схопила дівчину за довгі біляві кучері і поволокла гвинтовими сходами вгору. Крики Нікі луною розносилися по порожньому мінарету. Вона випхала її через люк і змусила вибратися на парапет. Фатіма розтиснула пальці, і вітер звіяв біляве волосся просто в обличчя дівчині.

– Ти – Нікі, правильно?

Дівчина кивнула.

– Повтори мені рядки, які Рейвен цитувала містерові Тедеску.

– …щоб ти здохла…

Фатіма потягла дівчину до краю парапету.

– Дивись, як тут високо. Спершу ти постраждаєш від падіння, а потім Рейвен постраждає від вогню.

Фатіма тримала міцно, хоч Нікі й пручалася, намагаючись відвернутися.

– То як, будеш слухатися?

Нікі кивнула.

– Слухай уважно. До того як ти отримала ім’я Нікі, Рейвен знала тебе тільки як сестричку. Ти була з нею, коли Рейвен цитувала загадки у вигляді пророцтв, які вона запам’ятала. Але коли ваш батько її гіпнотизував, у вас знову відбулося розщеплення. Ти, Нікі, під гіпнозом не була, і постгіпнотична команда «забути все» на тебе не поширюється.

– …так і є, але не зовсім…

– Поясни.

– …я чула тільки другу строфу, «що», а першу і третю, «де» і «як», – ні…

– А чому ти не чула першої і третьої?

– …бо мене відволікло рипіння твоїх туфель за ширмою…

– Тож ти знаєш тільки другу строфу, а всі відомі лише Рейвен.

– …саме так…

– А ти можеш проникнути у підсвідомість Рейвен і відшукати перший і останній катрени?

Кілька секунд мовчання. Тоді нарешті:

– …сподіваюся. там, цей, непробивна цегляна стіна…

– Повтори мені, що ти чула.

Нікі заплющила очі і тремтливим голосом заговорила:

ЩО

Повільна смерть тиранським силам зла

В тунелях наших зріє. Іншалла.

І воїни святі вже серед нас,

Бо клоччя вовни розсівати час.

– Нам це ні до чого. Асистентка Тедеску надіслала нам ці рядки електронною поштою. Святі воїни – це ми, «Моджахедін-е Халк», і зброя, що спричиняє повільну смерть, захована в наших тунелях.

– …не звинувачуй мене…

– Ти повинна розповісти мені перший і третій катрени.

– …ага, якби я їх знала. тобі доведеться вивідати їх у рейвен. та якщо ти мене вб’єш, то не дізнаєшся нічого…

Нікі мала рацію.

– Ще щось чула?

– …один рядок, зовсім беззмістовний…

– Кажи.

– …гаразд. і подвиг п’ятий вимітає гній з хліва…

– Знаєш, що це означає?

– …ні. може, рейвен знає…

– Дай мені поговорити з Рейвен.

– …спробую…

Нікі заплющила очі. Коли вона їх розплющила і роззирнулася довкола, на обличчі дівчини відбилося збентеження.

– Навіщо ми піднялися на мінарет?

– Рейвен?

– Звичайно, а ти очікувала когось іншого?

– Тедеску у своїх лекціях коли-небудь згадував про подвиг п’ятий, що вимітає гній з хліва?

– Ще б пак.

– І що це означає?

– П’ятий подвиг Геракла полягав у тому, щоб очистити Авгієві стайні від коров’ячого лайна.

– І який зв’язок це має до решти пророцтв?

– Не маю жоднісінького уявлення.

Фатіма силкувалася приховати розчарування. Вона спробує ще раз, та якщо і цього разу не вийде дістати відповіді, доведеться віддати Рейвен чоловікам.

Фатімі було добре відомо, наскільки важко чоловікам роками приборкувати сексуальні інстинкти і жити за правилами МЕХ. Тож, найімовірніше, вони зґвалтують дівчину, а потім, як і належить за законами шаріату, її як обезчещену мусульманку поб’ють камінням і закопають понівечене тіло в пустелі.

Над ким глумитимуться чоловіки – над Рейвен чи над Нікі? І яку з них двох каменують, а потім поховають живцем?

РОЗДІЛ 35

Афіни

Дуґана розбудив дзвінок мобільного. Він витріщився на апарат. Харон мертвий, а ФБР обірвало з ним усі контакти. Хто б це міг бути? Поряд заворушилася Тія.

– Не відповідай.

Дуґан натиснув на кнопку і вставив криптоключ.

– Хто телефонує?

– Шатерник. Я розмовляю зі Стоматологом?

Дуґан потряс головою, щоб пересвідчитися, що не спить.

– Добре, що ви зголосилися. Але чому ви зв’язуєтеся зі мною?

– Оскільки наш перевізник вже нікого не переправляє, а на берегах уже ніде ступити, я сам мусив взятися за весла.

– Уважно вас слухаю.

– Ситуація у нас стала критичною. МЕХ вдалося дізнатися другий катрен Тедеску. Фатіма сказала генералці Гассан, що і далі намагатиметься розгіпнотизувати Рейвен і витягти з неї решту, та якщо затія провалиться, вона позбудеться дівчини. Часу в нас обмаль.

– Ви знаєте, про що йдеться в другому катрені?

– Швидко записуйте, бо нам час закруглятися.

Дуґан махнув Тії, щоб дала йому ручку.

– Кажіть.

ЩО

Повільна смерть тиранським силам зла

В тунелях наших зріє. Іншалла.

І воїни святі вже серед нас,

Бо клоччя вовни розсівати час.

Мушу вам сказати, що на північно-західному кордоні з Іраном існує мережа тунелів, якою володіє МЕХ, та вони ніколи не допускали в Ашраф інспекторів ООН, які шукали зброю масового знищення.

– З тунелями ясно. Є якісь ідеї щодо повільної смерті і клоччя вовни?

– Поки немає. Хтось іде. Бувайте. Щасти вам.

Телефон замовк. Дуґан повалився у крісло.

– Дай глянути, – попросила Тія і пробігла очима написане. – Ну, ось тут все ясно: святі