Олена Тодорова - Хочу тебе кохати, Олена Тодорова

Зараз вона пропливає повз і буквально розтоптує посіяну вчора тупу надію. Та похрін їй на мене, звісно. Вигадав, блядь! Як і раніше, впритул не бачить.

- Їдемо ввечері в клуб? - пропоную Чарі на парковці, коли вже збираємося роз'їжджатися.

- Не можу. Зайнятий буду.

- Зрозумів.

Не збираюся уявляти, чим і ким. Пішли вони на хрін!

- Гей, Бойка... - окликає Чарушин.

Хоче ще щось сказати, але я не обертаюся. Інакше вибухну. У мене ще як мінімум три кореша, які підхоплять будь-яку ідею. З ними й завалюємо ввечері в клуб. Займаємо стіл просто в основному залі. ВІПка не катить, якщо метою відвідування є відкрите полювання. Закидаємо по першій стопці, коли приходить повідомлення.

Артем *Чара* Чарушин: Слухай, я правда зайнятий. Але там Варя в цей клуб націлилася. Якщо з'явиться, можеш доглянути? По-братськи прошу.

Проковтнуте пійло миттю кристалізується в брилу арктичного льоду, а секундою пізніше топиться внутрішнім жаром і стрімко закипає. Навіть відповісти нічого не встигаю. Підриваю голову і бачу її.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно