Настуся Соловейко - Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко

– Думаєш, Бальмон тебе захистить, – він кивнув кудись у бік і я побачила Льє поряд з якоюсь рудоволосого магинею, вона стояла зовсім близько до нього, поклавши руку йому на груди – ти хоч знаєш, хто він такий, на справді? Він пограє з тобою й викине!

– А ви інспекторе, пропонуєте мені вийти за вас заміж? – ущипливо спитала я.

Він сильніше стиснув мою руку й притиснув до себе.

– А якщо і так? Мені плювати хто ти й звідки, я можу дати тобі захист, а ти можеш мені дати те, що хочу я, дівчинко. Я не ніжний коханець, втім, будеш жити, як королева! Погоджуйся поки я щедрий.

В мене очі вилізли на лоба.

Я вже відкрила рота, щоб щось сказати, коли почула голос Льє.

– Відпусти її Корил, доки я не переламав тобі руки.

Інспектор дуже повільно, та все ж таки випустив мене.

– Я тебе попереджаю, тримайся від неї подалі – тихо проказав Льє.

– Ти мені погрожуєш Бальмон? Чи думаєш, якщо сплатив за неї гроші, то вона твоя?

Жар кинувся мені в лице.

– Так, я тобі погрожую.

Навколо нас вже зібрався натовп.

Льє взяв мене за руку і буквально потащив до виходу, я ледь встигала переставляти ноги.

Ми зупинилися біля його Парьелю.

– Що він тобі сказав?

– Нічого – буркнула я

– Так вже і нічого, Флоро, не бреши мені! – його очі засвітилися.

– Нічого такого, що б не казав раніше!

– То ти збрехала, що він нічого тобі не зробив?!

– Ні, хіба його слова варті уваги?! – закричала я – а може, якби ти не був такий зайнятий рудоволосого дамочкою, мені б взагалі не довелося розмовляти з Корилом!

– Ти пропонуєш мені грубіянити знайомим?

– Роби, що хочеш Бальмон! У тебе, вочевидь, не вистачає клепки в голові, раз ти підставив сьогодні свою голову й мало не вмер! Чи може, це такий спосіб привернути увагу жінок?! Що ж, тоді поздоровляю, вони твої, можеш повернутися і приємно провести вечір, тільки відвезли мене додому!

– Ти все сказала? – напружено запитав він.

Я склала руки на грудях й кивнула.

– Дуже добре, сідай, будь ласка, – ельф відчинив двері Парьелю і я сіла, потім сів сам.

Я демонстративно відвернулася від нього.

Коли ми повернулись додому, я вирвавши в нього свою руку, побігла до себе, однак, Льє легко мене наздогнав, перекинув через плече й поніс до себе в спальню.

– Пусти мене, – я почала брикатись – пусти, інакше пошкодуєш!

– Не пущу, я, бач, хочу тобі показати, що для мене значить приємно провести вечір і ніч, бо вочевидь, ти ще цього не зрозуміла.

Він вніс мене до кімнати й кинув на ліжко, а сам почав стягувати з себе піджак.

Я підхопилася на ноги й побігла до дверей.

Льє перехопив мене і я вчепилася йому у волосся.

– Ах ти дика кішка! Богиня, заспокойся жінко!

Ельф зачепився за щось ногою й ми обоє полетіли вниз.

Утім, впали зовсім не на підлогу в його кімнаті, а на зелену траву, яскраве сонце світило в очі.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно