Лія Серебро, Олена Арматіна - Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна

Я вдихаю, вже готова якось віджартуватися, щоб зняти це дивне передчуття, але його рука раптом зупиняє мою. Пальці теплі, сильні. Поглядаю на нього, і наші очі зустрічаються.

— Анастасіє, — його голос тихий, але неймовірно глибокий. Він нахиляється ближче. Так близько, що я можу розгледіти найменші відтінки у його темних очах.

Я вже не дихаю. Серце б’ється так, що, здається, його луна віддається на весь салон. Ще трохи, ще мить — і...

БАХ!

Ми обоє від несподіванки здригаємося. Я автоматично повертаю голову до вікна, і те, що бачу, мене вибиває з романтичного настрою в секунду.

— Е-е-е, а це що? — питаю, жестом показуючи на бік саду.

Там, серед кущів, які, схоже, встигли постраждати від її каблуків, ходить Лейла. Точніше, не просто ходить — вона ніби влаштувала цілу виставу. Телефон у руці, а сама жестикулює так активно, що я боюся, щоб їй щось не відвалилося.

— Що вона робить? — запитую у Еміра.

— Схоже,  комусь жаліється, — сухо відповідає він, відкидаючись назад у кріслі.

Ми сидимо в машині, мов шпигуни, і спостерігаємо, як Лейла водить кола біля кущів, пинаючи їх так, ніби вони винні у всіх її проблемах. Час від часу вона голосно щось кричить у телефон, а потім жестикулює ще активніше.

— Хтось явно не в гуморі, — хмикаю я.

— Це її стандартний стан, коли щось не за її сценарієм, — відповідає Емір, а його тон змушує мене всміхнутися.

В якийсь момент вона, здається, помічає, що за нею хтось стежить. Її погляд зупиняється на нашій машині. Вона припиняє розмову на секунду, але потім ще емоційніше кричить у слухавку, демонстративно розвертається і заходить у будинок.

— Думаєш, вона знала, що ми тут? — питаю, повертаючись до Еміра.

— Лейла знає завжди все, навіть те, що не повинна. Але питання інше...

— Яке?

— Кому це вона так емоційно дзвонила?

Я мовчки вдивляюся у кущі, які залишилися після її танців із телефоном.

— Ну що ж, Еміре, вітаю. Тепер у нас нове завдання, — кидаю жартома.

— Що ти маєш на увазі?

— Дізнатися, хто був на іншому кінці цього дзвінка. Бо, судячи з її поведінки, це хтось дуже цікавий.

Емір на мить замислюється, а потім криво усміхається.

— Якби я міг тебе десь закрити, щоб ти перестала встрявати у моє життя, це б спростило все, але ж не хочу!

— Так, ти цього не зробиш, бо тобі подобається, як я встряваю, — відповідаю, підморгуючи.

Він дивиться на мене довго і, здається, погоджується мовчки. Що ж, Лейла, чекай. Ми дізнаємося, що ти приховуєш.