Лада Астра - Кохана злюка. Попелюшка 2, Лада Астра

    Відчуттях його гарячих рук на моїй талії, його такого особливого аромату, його дихання, ритм серця і очі що затягували у полон. А ще  його особливий, не такий як в усіх, погляд на мене.

РОНАЛЬД   

      Він думав про те, яку небезпечну гру сам затіяв і вже не був упевнений, що зможе з неї вибратись. Рональд завжди був бунтарем і ніколи не сидів на одному місці. Він ні разу не задумувався над таким поняттям, як сімейне життя.

      Так, він прекрасно знав, що прийде час і йому треба буде одружитись. Знав він і свою наречену. Але це не було для нього щось важливе. Всього лише формальність і нічого більше. Він не планував змінювати свій стиль життя. Принаймні допоки буде живий батько так точно.

    А зараз, дивлячись хоробрій злючці в очі, він бачив себе в них. Та що ще більш дивно, він  бачив їх спільне життя і навіть спільних дітей встих уявити. Що це з ним?  Коли Ангеліна встигла так вплинути на нього? Які діти взагалі?

    Ще більше лякали Рона його відчуття поруч з дівчиною. Почуття цілковитого комфорту і розуміння того, що хоч він і бачить Ліну наскрізь, розуміє будь який її рух чи вираз обличчя, але йому від того зовсім не скучно. Не хочеться тікати якнайдалі, а хочеться бути поруч, завжди.

     Танець закінчився, а вони не могли відірвати один від одного погляд.

- Кхм, кхм, - біля них стояв Роберт з Даніеллою і мило так посміхався. Рону це чомусь зовсім не сподобалось. Що він взагалі хоче?

- Брате, пропоную залагодити конфлікт в останню твою ніч у нашому королівстві і обмінятись партнершами на наступний танець. Данні, ти не проти? - миролюбиво запитав Роберт дружину

- Я? Та взагалі то ні? - не впевненно відповіла вона, теж до краю шокована поведінкою свого чоловіка.

- Ангеліна, думаю ти не відмовиш мені в одному танці,  - впевненно сказав Роберт і під загальний гомін  потягнув збентежену дівчину у коло. 

     Рональд корив себе за те що не встиг швидко відреагувати.  Їхній чуттєвий танець вивів його з рівноваги і тут одразу такий не очікуваний виток подій. А зараз було вже пізно. Ну не буде ж він видирати її насильно.