Iрина Давидова - Завидний холостяк, Iрина Давидова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Забув. Треба було сніданок привезти Ріті.
- Потім замовиш. Слухай, тато, ну тут красиво.
- Згоден. Це ж дуже важливо для роботи, щоб затишно було.
- Так, тому я тоді зробила ремонт у своїй квартирі. Інакше було б не те. Я за затишок в до…
Я відкрив двері й завмер.
- Ріта?
- Максим?
Картина, що постала перед нами з дочкою, змусила нас застигнути на місці.
Парочка, бурхливо займається сексом біля стіни й навіть не помітила нашого приходу.
- Як ви посміли? - прошипіла Аліна, привертаючи увагу коханців.
- Аліна?
- Виродки.
І вона вибігла з будівлі, несила дивитися на цю картину. Я і сам був шокований не менше. Мало того, що моя кохана дружина обманювала мене, зраджувала зі шмаркачем. Так до всього іншого він виявився нареченим моєї дочки.
- Микита, прости, - вимовила Ріта, нарешті припинивши скакати на…
Вона почала прикриватися покривалом і рушила в мою сторону. Зупинилася біля мене і заглянула мені в очі.
- Я ж на все готовий був…
- Я…
- Ти погань. Спиш у мене за спиною з нареченим моєї дочки.
Вона тут же змінилася в обличчі, мабуть, тільки дізнавшись ким являється її коханець.
- Ніколи більше не з'являйся в моєму житті. І ти, - я подивився на цього танцюриста, і зло виплюнув: - з'явишся до моєї дочки, щелепу зламаю.
- Микита, будь ласка.
- Пішла до біса.
***
Життя перетворилося на пекло. Все пішло шкереберть з того моменту, як я дізнався про зраду Ріти. Не розумів, чим заслужив таке ставлення. Зізнайся вона мені в тому, що хоче від мене піти, я б простіше поставився, але ось так за спиною. А ще болючіше було за дочку. Саме вона більше всіх жаліла Ріту, вона перша прийняла її в нашу сім'ю і полюбила, а в підсумку отримала удар в спину. Та ще й бувши вагітною! Або що, це помста Ріти за те, що сама втратила дитину? Тільки ось при чому тут моя дочка? Вона точно не заслужила подібного ставлення.
- Татусю, привіт. Ну, ти знову сидиш сумуєш? Давай я тобі свій фірмовий пиріг приготую? Тааато.
- Не хочу, дочко. Краще скажи, як ти себе почуваєш?
- Нормально. І більше страждати через цих ідіотів не збираюся. Я сама підніму свою дитину на ноги. Ось тільки народжу і все буде добре. Ти ж мені допоможеш?
Я невпевнено перевів на неї погляд і повільно кивнув.
- Тебе я не кину.
- Татусю, мені зовсім не подобається твій настрій. До того ж тобі пора повертатися до роботи. Ти ж знаєш, що там знову якісь проблеми.
- Чомусь зовсім не до них.
Почув, як Аліна зітхнула. Обійшла стіл і присіла поруч зі мною.
- Ти так сильно її кохаєш? Але вона ж зрадила тебе, нас.
Я це прекрасно розумів. А ще мушу чітко усвідомлювати, що сильніше за мене постраждала донька. Вона отримала подвійну зраду. Від хлопця і подруги. І мені страшенно соромно за свою дружину. Подумати не міг, що одного разу трапиться подібне, і Ріта мене зрадить. Вона зрадила нас усіх. Мене, Аліну, вона зрадила навіть малюка моєї дочки. Але головне, Ріта зрадила сама себе, і нехай їй буде соромно за це.
- Ти б пробачив її після такого?
Я знову похитав головою.
- Через тебе точно ні. Зрада не прощається, навіть при такому сильному коханні.
- Вона не заслужила його. Вибач. І нехай мені скажуть, що все це через втрату дитини. Але трагедія трапилася не тільки у неї, а й у тебе. Тобі теж боляче було, і я впевнена, і зараз ти страждаєш через той випадок. А Ріта, вона слабачка.
- Вона намагалася, Алін.
- Вона не намагалася, тато! - крикнула Аліна, і видихнула. - Прости, просто я її ненавиджу. Вона не намагалася, тато. Вона просто замутила з молоденьким хлопцем, поки ти чекав її вдома. А знаєш що? А я не пам'ятаю, щоб вона хоч раз сказала тобі про кохання. Хоч убий, не пам'ятаю.
Дочка стиснула мою руку змушуючи подивитися їй в очі.
- Ми ж є один в одного, правда? Ми впораємося.
- Правда.
Я розумів, що не варто так вбиватися через жінку, якій це не потрібно, але ось так викинути з голови, вирвати з серця теж було не просто.
- Ти готовий був мир покласти до її ніг. І тепер, я ніякої хитрої особи не дозволю до тебе підійти.
- Мені тепер тільки онука няньчити, мила.
- Тю, у твої-то роки? Ні-ні! Не тільки онука. Але про це пізніше, - хмикнула дочка, махнувши рукою. - Ходімо чай пити? А то мій пузожитель вимагає смаколиків.
Я посміхнувся. Як би сьогодні не було складно, завтра обов'язково стане легше. Принаймні мені є заради кого жити далі. Дочка, і онук, який скоро увірветься в наше життя.
Пройшовши по кухні, я включив чайник, і тільки потягнувся за чашками, як відчув біль в області серця, а в наступну секунду в голові потемніло. Все закрутилося, і я несила встояти на ногах, звалився на підлогу.
Різка тиша.
- Татко? ТАТООО! - луною пронеслося у величезному будинку, але в тиші що настала вмить, відповіді більше не прозвучало.
Друзі, хто прочитав до кінця, дуже дякую. Друга частина історії вже на сайті у моєму профілі. "Дружина для мільйонера"
Кінець
З цією книгою читають Еротика 186802 Колишній Ульяна Соболева 536490 Сучасна проза 237321 Геніальна дурепа Інна Камікадз 399911 Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 891269 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Завидний холостяк, Iрина Давидова», після закриття браузера.