Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Молодіжна проза » Давай залишимось ніким, Елла Савицька 📚 - Українською

Елла Савицька - Давай залишимось ніким, Елла Савицька

304
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Давай залишимось ніким" автора Елла Савицька. Жанр книги: Молодіжна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 116
Перейти на сторінку:

Зовні лунає гудок, сигналізуючи, що вже за кілька секунд буде оголошено офіційний початок.

У мене тілом пробігає нервове тремтіння. Зажмурююсь, намагаючись впоратися з собою.

Головне, все зробити правильно, щоб не зганьбитися.

Видихнувши, вибігаю слідом за рештою. Коротка спідниця постійно задирається, оголюючи сідниці. І нехай під спідницею спортивні шорти, я почуваюся дискомфортно. Підтримую край, поки наздоганяю команду. Одна справа – репетиції, коли всі звикли до того, що ми так одягнені, а інша – поле, повне хлопців та їхніх батьків, які щоразу чирлідерок очима пожирають, як голодні койоти.

Ось і зараз я відчуваю на собі погляди сотень пар очей і шлунок зводить.

Долоні потіють, кров скипіла і обпалює обличчя. Хочеться сховатися чи як мінімум одягнутися. Навіщо я лише погодилася на це?

— Привіт, дитинко, — раптом долинає ззаду на вухо, і мені на талію лягають долоні Роя.

Обертаюся.

- Привіт.

- Виглядаєш надзвичайно.

- Дякую, - червонію ще сильніше, бо розумію, що він натякає на моє розпусне вбрання.

Хлопець одягнений у масивну футбольну форму, на голові у нього шолом, що не дає йому поцілувати мене прямо тут. Але Рой виправляє ситуацію, знявши його і показово приклавшись до моїх губ. З трибун лунає свист і підтримуюче улюлюкання, викликаючи в нього задоволений сміх, а мене ще сильніше заганяючи в фарбу. Хоча здається, це вже неможливо.

Мене лихоманить з такою силою, як ніколи раніше. Так, я бувало хвилювалася, коли ми виступали з моєю групою на танцях, але до цього ніколи не доходило. Відсуваюсь від Роя, а коли дивлюся на дівчат, бачу, з яким схваленням вони на мене дивляться.

Начебто я все роблю як треба, а почуваюся не у своїй тарілці. Наче я лялька, і мене зі звичної коробки запхали в іншу, яка зовсім не підходить мені за розміром.

— Побажай мені успіху, — усміхається Рой.

- Ні пуху ні пера, - підбадьорюю його я.

- До біса.

І залишивши ще один поцілунок на моїх губах, хлопець вирушає на поле.

- Ну щоооо? Готові? - Голос Сибілли змушує підібратися всі нервові закінчення.

Мене струмом пробиває та електризує. Ще трохи і вибухну від перенапруги.

Почалося.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 39 40 41 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давай залишимось ніким, Елла Савицька», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Давай залишимось ніким, Елла Савицька» жанру - Молодіжна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Давай залишимось ніким, Елла Савицька"