Ірина Заблоцька - Еліксир помсти, Ірина Заблоцька

Глава 34. Відчайдушний крок

Після розгромної розмови з Олександром, Ірина опинилася в стані цілковитого відчаю та люті. Вона втратила все: коханого чоловіка, стабільне життя, а тепер ще й опинилася під загрозою кримінального переслідування. У її спотвореній свідомості винною в усьому була Вероніка.

Ірина не могла змиритися з думкою, що її колишня «сестра» живе розкішним життям, купається в успіху та увазі, тоді як вона опинилася на межі прірви. Її жадібність та переконання, що все це багатство мало належати їй, засліпили її розум.

Замість того, щоб усвідомити жахливість свого вчинку та спробувати понести відповідальність, Ірина вирішила діяти радикально. Вона затаїла ще більшу злобу на Вероніку і задумала нову підлість.

Використовуючи залишки своїх зв’язків у кримінальному світі, Ірина знайшла кількох темних особистостей, готових виконати її брудну роботу за велику суму грошей. Її план був простий і жорстокий: «провчити» Вероніку так, щоб вона надовго запам’ятала, хто в цьому житті головний. Ірина сподівалася, що фізична розправа налякає Вероніку, змусить її відмовитися від свого успіху та, можливо, навіть зникнути з їхнього життя.

Вона детально розповіла найманцям про звички Вероніки, її маршрути та рівень охорони, сподіваючись, що ті зможуть підстерегти її в слушний момент. Ірина була настільки одержима своєю ненавистю, що не усвідомлювала, яку небезпеку наражає не лише Вероніку, але й саму себе.

Тим часом Вероніка, хоч і відчувала полегшення після розмови з Олександром, не могла позбутися тривожного передчуття. Вона розуміла, що Ірина не зупиниться так легко і може спробувати завдати удару у відповідь. Тому вона посилила свою охорону та стала більш уважною до свого оточення.

Владислав та Максим також не сиділи склавши руки. Вони передали всі зібрані докази поліції та наполягали на швидкому розслідуванні. Вони розуміли, що Ірина може бути небезпечною та непередбачуваною.

Ніхто з них ще не підозрював, на який відчайдушний та безрозсудний крок зважилася Ірина у своїй сліпій ненависті та жадібності. Наслідки цього нового злочину могли бути жахливими для всіх.

Вечір опускався на місто, огортаючи вулиці м'яким присмерком. Вероніка, завершивши важливу зустріч, виходила з офісної будівлі у супроводі своєї посиленої охорони. Останні події з отруєнням Софії змусили її бути особливо обережною.

Проте, підступність Ірини виявилася більш витонченою. Найманці чекали на Вероніку не біля центрального входу, а в темному провулку за будівлею, куди зазвичай під'їжджала її машина.

Щойно Вероніка та її охоронці звернули за ріг, на них несподівано напали двоє кремезних чоловіків у масках. Вони діяли швидко та агресивно, намагаючись нейтралізувати охорону та дістатися до Вероніки.

Зав'язалася жорстка бійка. Охоронці Вероніки мужньо чинили опір, але нападників було двоє, і вони були добре підготовлені. В метушні один з найманців вирвався вперед і завдав Вероніці сильного удару по голові важким предметом.

Вероніка скрикнула від болю та впала на бруківку, втрачаючи свідомість. Нападники, побачивши, що їхня ціль знерухомлена, швидко зникли в темряві провулка, перш ніж охоронці змогли їх затримати.

Один з охоронців негайно кинувся до Вероніки, перевіряючи її пульс. Другий викликав швидку допомогу та повідомив про напад Владислава, який саме чекав на Вероніку неподалік.

Владислав прибув на місце події за лічені хвилини. Побачивши бездиханне тіло Вероніки на землі, його охопив жах. Він кинувся до неї, обережно підняв її на руки, його серце шалено билося від страху її втратити.

"Вероніко! Вероніко, тримайся!" – шепотів він, притискаючи її до себе. Він побачив кров на її скроні та зрозумів, що удар був серйозним.

Бригада швидкої допомоги прибула швидко. Лікарі оглянули Вероніку на місці та негайно розпочали надання першої допомоги. Владислав не відходив від неї ні на крок, його обличчя було сповнене тривоги та рішучості.

Після стабілізації стану Вероніки її обережно перенесли до карети швидкої допомоги. Владислав супроводжував її до лікарні, не відпускаючи її руки. Його думки були сповнені страху та гніву. Він знав, хто стоїть за цим нападом, і був сповнений рішучості домогтися справедливості.

У приймальному покої лікарні Вероніку негайно відправили на обстеження. Владислав нервово чекав у коридорі, не знаходячи собі місця. Його хвилювання поділяли Каріна та Максим, які прибули одразу ж після того, як дізналися про те, що сталося.

Напруга в повітрі була майже фізичною. Усі розуміли, що це вже не просто бізнес-конфлікт, а справжня війна, де на кону стоїть життя. І вони не збиралися відступати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍