Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич

Гайї  наснилося, що вона запізнилася на важливий тест, бо заблукала,  і не змогла знайти, куди саме перемістилася сьогодні її школа.

Відьомські школи відрізнялися від людських тим, що розташовувалися не за якоюсь конкретною адресою, а весь час пересувалися, виникали в різних, найнесподіваніших місцях, і учням знову і знову доводилося за допомогою хитромудрої магії прокладати маршрут, щоб потрапити на заняття. 

На думку вчителів, це було дуже корисно для розвитку магічних здібностей, тому вони із задоволенням винаходили нові і складніші завдання.

Звичайно, існували підказки та полегшені варіанти, оскільки учні не мали однакову силу, були серед них і більш слабші  чарівники.

Гайя прокинулася з дивним почуттям того, що вона може втратити щось важливе і тут же сіла на ліжку, здивовано крутячи головою на всі боки. Вона згадала, що Тешеб не залишився з нею на ніч, потім те, що сьогодні  вона має заняття з Авдотимовичем, і приречено зітхнула.

Молода, усміхнена дівчина з коротко підстриженим темним волоссям пурхнула в кімнату і граціозно  поставила на приліжковий стіл тацю зі сніданком.

– Мене звуть Ула, – сказала дівчина, розкладаючи на ліжку одяг, –  я вам  буду прислужувати.

– А де Тешеб? – запитала Гайя, здригнувшись, позіхнула    і прикрила кулаком рота.

– Хазяїна я ще не бачила.

– І ти постійно живеш тут, Уло? У цьому маєтку? –  Гайя з пожадливістю подивилась  на чашку з кавою, що парувала.

– Так. Світ людей мені байдужий, а звідси можна потрапити до будь-якого потойбічного…

– А хто ще тут мешкає постійно? – немовби між іншим поцікавилася Гайя.

– Постійно – лише слуги та конюхи. Маєток величезний, роботи –  не переробити... Вам потрібна допомога у ванній?

Гайя ввічливо відмовилася.

– Тоді пийте каву! – широко посміхнулася Ула. – Це особливий рецепт. Впевнена, що вам сподобається.

– Особливий?

– Так! Перед тим, як пити необхідно зробити ковток холодної води, щоб розкрився весь смак,  – сказав Ула і, спритно підхопивши з підносу кришталеву склянку, подала його  дівчині.

–  Ось, спробуйте.

– Цікаво…

Гайя взяла склянку і зробила ковток, потім ще один. Смак води здався їй незвичайним, навіть трохи солодкуватим.

– А тепер каву!

Гайя із задоволенням піднесла до губ чашку.

– Незвичайно  і дійсно дуже  смачно.

– Вода з гірських джерел. Такі є тільки тут,  – промуркотіла Ула. – Я залишу вас, щоб ви спокійно поснідали. Якщо щоб знадобиться, тільки  вимовіть  моє ім'я!

І вислизнула за двері.

Гайя допила каву, запила її ще одним ковтком води і встала з ліжка. У неї різко закрутилася голова. "Занадто швидко встала!" – подумала вона і зробила глубокий вдих.

Вона сподівалася, що побачить Тешеба вранці, але він не з'явився. А о дев'ятій годині знову прийшла Ула і відвела її до кімнати для занять, де вже чекав Всюдигляд Авдотимович.

Гайя відчувала ледь помітне тремтіння в грудях, час від часу в неї холоділи кінчики пальців, але вона не надавала цьому значення, думала, що все це – від недостачи  сну.

Вона думала тільки про Тешеба, ні про кого іншого і не слухала те, що говорить вчитель.

– Гайє, де ти блукаєш? – спитав Всюдигляд Авдотимович.

Щоб привернути увагу, йому навіть довелося легенько торкнути дівчину за плече, інакше вона, мабуть, і не відреагувала б.

– Я не знаю… замислилася…

– Завтра пишемо тест, не забудь!

– Я напишу, будьте впевнені. А зараз давайте про інше, – раптом запропонувала Гайя.

– Про інше?

– Я не можу зосередитися на алгебрі... Розкажіть мені краще щось цікаве і богах і відьмах!

– Про відьом і богів? – Всюдигляд Авдотимович, розуміючи думки дівчини, посміхнувся  своїми повними губами. – Але ти й сама маєш знати історію об'єднання світів – відьмам її викладають із дитинства.

– Так, мені відомо про право вибору, – коли ті, хто володіє магією, змогли вибрати, як їм жити: разом з людьми чи окремо, відомо про правила та суворі заборони у використанні сили, щоб не нашкодити людям… про невтручання у людські проблеми… Але про світ богів нам майже нічого не розповідають, тільки те, що боги неймовірно сильні та безсмертні.

Всюдигляд Авдотимович зосереджено потер пальцями перенісся.