Іцхак АдІзес - Сила протилежностей

class="b">Ви колись замислювалися про те, чому хворі люди багато сплять? Для того щоб видужати, їм потрібна енергія. А оскільки тілу вашого друга необхідна енергія для самозцілювання, необхідно припинити всі витрати енергії на зовнішні чинники й спрямувати їх усередину. Неможливо мати хороші стосунки з іншими людьми, не маючи їх із самим собою

Розгляньмо це на іншому прикладі. Уявімо чоловіка, що закінчив найкращу бізнес-школу, здобув ступінь магістра з ділового адміністрування, склавши всі іспити на «відмінно», та отримав мільйон доларів у спадок від батьків. Отже, хороша освіта, купа грошей, і ще, для повного щастя, додаймо надзвичайно привабливу зовнішність і харизму. Чи обов’язково така людина буде хорошим чоловіком і батьком? Чи матиме цей чоловік успіх у своїй кар’єрі? На перший погляд, у нього є все: гроші, зовнішність, освіта. Та що як, скажімо, у нього не буде самоповаги чи довіри до самого себе? Доклавши потрібних зусиль і виявивши наполегливість, багато хто зможе скінчити школу з відмінними оцінками. Однак розвивати свої почуття, свою емоційну витривалість, свій емоційний інтелект не так просто. Чоловік, якого ми описали, сповнений невирішених емоційних проблем. Він постійно сумнівається в собі, не знаючи, чи правильно чинить, постійно хвилюється про те, що про нього подумають люди, постійно не впевнений у тому, куди прямує. І наскільки ж успішним, на вашу думку, буде такий чоловік? Як на мене, не надто, адже вся його енергія використовується в його черепній коробці. Він веде постійну суперечку із самим собою. Його мільйон доларів у банку схожі на ролс-ройс, до якого немає ключа. Його диплом не вартий навіть паперу, на якому надрукований, адже застосовувати свою освіту він не може. Усе це намарне.

А як щодо його стосунків? Хлопець переживає постійні емоційні зриви, через що безперестанно зосереджується на собі. Уся його енергія йде всередину. Його думки та емоції постійно беруть над ним гору. Для його дружини й сім’ї лишається зовсім небагато енергії.

Неможливо мати хороші стосунки з іншими людьми, не маючи їх із самим собою. Інакше ви просто перетворитеся на людину, за якою вічно треба буде доглядати: занурені в себе, заплутані у власних думках й емоціях, загублені всередині себе. Уся енергія йтиме всередину, і вкладати в сім’ю після цього вже майже нічого.

Інакше кажучи, зовнішній успіх приходить ізсередини. Не навпаки. Для того щоб бути успішним у житті, необхідно мати достатній рівень самоповаги та довіри до себе. Через це дуже часто люди, що пережили серйозні труднощі, набагато чіткіше відчувають напрям свого руху, стають значно зібранішими й досягають значно більшого успіху в житті, коли ті, що на перший погляд мають усе, всередині відчувають нестачу самоповаги й довіри до себе, бувають дуже нещасними як у сімейному житті, так і в роботі.

Отже, можемо сказати, що перш ніж створювати успішну сім’ю, кожна людина повинна навчитися поважати себе й вірити собі. Усередині кожен партнер мусить бути якомога «зібранішим», ціліснішим; лише так можна вести сімейне життя.

ДРУГИЙ РІВЕНЬ: ПОДРУЖНЯ Й СІМЕЙНА ЦІЛІСНІСТЬ

Наразі ми проілюстрували, що відбувається, коли нестача поваги й довіри виникає на рівні особистості. Перейдімо тепер до наступного рівня – рівня подружжя й родини.

Зовнішній успіх приходить ізсередини Не навпаки

Припустімо, що на особистому рівні ми цілісні і в нас добре розвинуті як довіра до себе, так і самоповага. Ми мало не зі шкіри пнемося, щоб здобути хорошу освіту, вдосконалювати себе, отримати хорошу роботу й виконувати її добре, чи не так? І робимо ми це для того, щоб об’єднатися з зовнішнім світом, із ринком праці.

А тепер уявіть, що у вас є найкраща робота у світі, що ви заробляєте купу грошви, що вас усі поважають, вами всі захоплюються. Але коли ви приходите додому, то негайно відчуваєте потребу чогось випити або залізти в Інтернет, залипнути в екран телевізора абощо, тільки б уникнути свого сімейного життя – адже ви сваритеся буквально через усе. Вам постійно здається, що ситуація стає все гіршою й гіршою. Ваші сварки – часом навіть через дрібниці – виходять із-під контролю. Ви даєте волю емоціям. Отже, на особистому рівні ви абсолютно цілісні – ви довіряєте собі й поважаєте себе – але на рівні подружжя й сім’ї взаємна довіра й взаємоповага цілковито відсутні. Тут також є внутрішня нецілісність. Ви не «разом».

Дуже скоро ви починаєте розуміти, що життя вас обтяжує, що ви «просто не можете так жити далі». Незабаром ви починаєте думати про розлучення, усе остаточно летить шкереберть, а вашу енергію повністю поглинають постійні сварки.

Упродовж сорока років моєї консалтингової діяльності у більш ніж п’ятдесяти двох країнах, де я навчав сотні тисяч керівників, я бачив ту саму ситуацію: блискучого керівника, справдешню зірку, яка раптом блякне, втрачає блиск в очах, свій потенціал, свій робочий запал. Куди ж витрачається вся енергія? На сварки з чоловіком чи жінкою. Уся енергія марнується вдома. Родинні сварки поглинають усі запаси енергії, і на зовнішній світ просто нічого не лишається.

Отже, чи буде успішною така родина? Навряд, адже вся енергія партнерів марнується всередині, витрачається на їхню внутрішню роз’єднаність. Ці люди потрапляють у замкнене коло руйнівного конфлікту.

Нам слід просуватися в обох вимірах одночасно, дотримуючись правильної послідовності: передусім має бути внутрішня цілісність

Наша культура приділяє занадто багато уваги зовнішньому виміру. Більшість зусиль спрямовується на успіх у зовнішньому світі, на те, щоб нагодувати родину та покращити якість свого життя. Водночас – оскільки, як ви пам’ятаєте, енергія вичерпна – ми приділяємо все менше й менше часу для наших стосунків із самими собою, нашими партнерами й дітьми. Зрештою ми цілковито забуваємо про ці внутрішні виміри. А отже, й не дивно, що в наш час справжній сімейний успіх стає недосяжним для стількох людей.

Поїдьте до Беверлі-Гілз. Ви побачите знаменитостей-мільярдерів, настільки цілісних й успішних зовні, наскільки взагалі це можливо для людини. Зауважте, як багато з них спиваються чи починають думати про самогубство через внутрішню нецілісність їхніх життів,– як особистих, так і сімейних. І це не збіг. Причина страждань цих людей – суттєва невідповідність їхньої зовнішньої цілісності та внутрішньої нецілісності.

Нам слід просуватися в обох вимірах одночасно, дотримуючись правильної послідовності: передусім має бути внутрішня цілісність. Просуватись слід не в одному вимірі за рахунок іншого чи попри інший, а в обох вимірах, досягаючи цілісності як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях. Потрібно ставати зрілим на особистому, сімейному та зовнішньому, кар’єрному рівнях. І втім – пам’ятати, що успіх, як уже зазначалося