Олдос Хакслі - Який чудесний світ новий!

Високий і кістлявий, але зі стрункою поставою, Директор просувався далі кімнатою. Він мав видовжене підборіддя і великі випнуті зуби, що їх ледве приховували, коли він не розмовляв, його пухкі й вигадливо вигнуті губи. Старий, молодий? Тридцять? П’ятдесят? П’ятдесят п’ять? Важко було визначити. До того ж ні в кого й не виникало подібних запитань; цієї стабільної ери, року Фордового шістсот тридцять другого, вам би й на думку не спало таке питати.

— Почну спочатку, – виголосив Директор ІЗЦ, і найревніші студенти занотували цей його намір у записниках: «Почати спочатку». – Ось це, – змахнув він рукою, – інкубатори. – А тоді, відчинивши ізольовані дверцята, він показав їм численні стелажі з пронумерованими пробірками. – Тижневий запас яйцеклітин. Зберігаються, – пояснив він, – при нормальній температурі тіла, тоді як чоловічі гамети, – і він відчинив інші дверцята, – мають зберігатися при температурі 35 Градусів, а не 37. Регулярна температура тіла їх вихолощує. – Перегріті барани не зачинають ягнят.

Не відходячи від інкубаторів, він коротко описав їм (тоді як як олівці шурхотіли по сторінках, залишаючи там нерозбірливі закарлючки) сучасний процес запліднення; спочатку, звичайно, розповів про його хірургічне запровадження: – ...операція, якій піддаються добровільно задля суспільного добра, не кажучи вже про додатковий бонус, який дорівнює піврічній зарплаті... – тоді змалював техніку збереження і активного розвитку вирізаного хірургічним шляхом яєчника; перейшов до розгляду оптимальної температури, солоності, в’язкості; згадав про рідину, в якій повинні зберігатися відокремлені й дозрілі яєчка; тоді, підвівши своїх підлеглих до робочих столів, показав їм на практиці, як ця рідина видобувається з пробірок; як її краплинка по краплинці розміщають на спеціально розігрітих мікропрепаратах; як усі яєчка, що містяться там, досліджують під мікроскопами в пошуках аномалій, перелічують і кладуть в пористу посудину; як це вмістилище (і він дав їм нагоду простежити за всією операцією) занурюють в теплий бульйон, у якому вільно плавають сперматозоїди, – причому їхня концентрація, зазначив він, має бути не менше сотні тисяч на кубічний сантиметр; і як за десять хвилин цей контейнер видобувають з рідини, щоб знову дослідити його вміст; як у тому разі, якщо будь-які з яєчок залишаються незаплідненими, його занурюють ще раз і, якщо виникне потреба, то ще раз; як усі запліднені яйцеклітини знову кладуть в інкубатори, де й залишають альфи і бети аж до остаточного «пляшкування», тоді як гамми, дельти й епсилони видобувають ще раз після всього лише тридцяти шести годин для проходження так званої «процедури Бокановського».

— Процедура Бокановського, – повторив Директор, і студенти підкреслили ці слова у своїх блокнотиках.

Одне яйце, один ембріон, одна особа – нормальний процес. Але бокановскіфоване яйце брунькується, ділиться, множиться. Від восьми до дев’яноста шести зародків, і кожен зародок перетвориться на досконало сформований ембріон, а кожен ембріон – на повнокровну дорослу особу. Дев’яносто шість людських осіб замість тільки однієї. Проґрес.

— По суті, – зробив висновок Директор ІЗЦ, – бокановскіфікація складається з серії затримок розвитку. Ми зупиняємо нормальне зростання, і, хоч як це парадоксально, яйце у відповідь брунькується.

«У відповідь брунькується». Олівці працювали невпинно.

Він показав пальцем. На конвеєрній стрічці, що дуже повільно рухалася, стояв заповнений ущерть пробірками стелаж, який саме цієї миті зникав усередині великого металевого ящика, тоді як з другого боку ящика вигулькував інший подібний стелаж. Уся ця машинерія легенько вуркотіла. Директор пояснив їм, що цей процес триває вісім хвилин. Більше восьми хвилин потужного рентгенівського опромінення яєчко не витримує. Деякі з них гинуть; з тих, що залишилися, найменш сприйнятливі діляться навпіл; більшість продукує чотири зародки; деякі – вісім; усіх їх повертають в інкубатори, де зародки починають розвиватися; тоді, за два дні, їх раптово охолоджують; охолоджують і перевіряють. Два, чотири, вісім зародків також починають брунькуватися, після чого їм дають мало не смертельну дозу алкоголю; внаслідок чого вони знову розвиваються й дають паростки... брунька з бруньки, брунька з бруньки... і щойно після цього (дальші зупинки розвитку виявляються зазвичай фатальними) їх залишають у спокої. До цього часу з оригінального яєчка постають від восьми до дев’яноста шести ембріонів... а ви погодитеся, що це просто дивовижне вдосконалення природних процесів. Ідентичні близнюки, але не жалюгідні двійнята чи трійнята, як у старі живородні часи, коли яйце могло інколи випадково розділитися, а десятки, дюжини близнят одразу.

— Дюжини, – повторив Директор, розкинувши вбік руки, немовби роздавав щедрі дари. – Дюжини.

Але один зі студентів нерозсудливо запитав, яка в цьому перевага.

— Мій любий хлопче! – рвучко обернувся до нього Директор. – Невже ти не бачиш? Невже не бачиш? – Він підняв руку вгору з урочистим виразом обличчя. – Процедура Бокановського – це один з найважливіших інструментів суспільної стабільності!

«Найважливіший інструмент суспільної стабільності».

Стандартизовані чоловіки й жінки; шаблонними партіями. Персонал цілої маленької фабрики походить з одного-єдиного бокановскіфованого яйця.

— Дев’яносто шість ідентичних близнюків обслуговують дев’яносто шість ідентичних верстатів! – Його голос аж тремтів від ентузіазму. – Ви нарешті знайшли своє місце. Вперше в історії. – Він процитував планетарне гасло: – Спільність, Ідентичність, Стабільність. – Величні слова. – Всі питання було б розв’язано, якби процес бокановскіфікації міг стати нескінченним.

Стандартні гамми, незмінні дельти, шаблонні епсилони. Мільйони ідентичних близнюків. Принцип масової продукції нарешті застосовано в біології.

— Але, на жаль, – похитав головою Директор, – ми не можемо зробити цей процес безконечним.

Дев’яносто шість – це, здається, межа; сімдесят два – хороший пересічний показник. Продукувати якомога більше партій ідентичних близнюків з одного яєчника за допомогою гамет того самого чоловіка – це був найкращий (на жаль, не ідеальний) результат, якого вони могли досягти. І навіть це було нелегко.

— Адже природний процес дозрівання двохсот яєчок триває тридцять років. А перед нами стоїть завдання стабілізувати населення невідкладно, тут і зараз. Видушувати близнят по краплині впродовж чверті сторіччя – яка з цього користь?

Очевидно, що жодної користі. Але завдяки технології Подснапу процес дозрівання було неймовірно пришвидшено. Тепер можна було впевнено казати про дозрівання протягом двох років не менше ста п’ятдесяти яєчок. Запліднюй і бокановскіфуй – інакше кажучи, помножуй на сімдесят два – і впродовж двох років отримаєш пересічно майже одинадцять тисяч братів і сестер того самого віку партіями по сто п’ятдесят ідентичних близнюків.

— А у