Любава Олійник - Оріяна, фея Смарагдового лісу, Любава Олійник

Повернення до Смарагдового лісу було радісним. Всі звільнені істоти йшли разом, святкуючи свободу і дякуючи своїм рятівникам. Маргарита, колишня Мара Колюча, ішла поруч із Оріяною, допомагаючи їй зрозуміти силу її кришталевих крил.

"Твої крила не просто для краси," – пояснила Маргарита. "Вони є провідниками чистої магії природи, дарованої самою Ладою. Вони можуть відбивати і множити будь-яку енергію – як добру, так і злу. Саме тому ти змогла звільнити всіх нас."

Нарешті вони дійшли до місця, якого Оріяна так довго шукала – Живого Джерела. Це була невелика галявина з кришталево чистим озерцем посередині, оточеним білими березами та калиновими кущами. Вода в озері мерехтіла і переливалася всіма кольорами веселки, віддзеркалюючи магію всього Смарагдового лісу.

"Ось ми і прийшли," – урочисто промовив Мохній. "Оріяно, ти першою маєш підійти до Джерела. Воно покаже тобі твою справжню сутність."

Оріяна обережно підлетіла до озера і глянула у воду. На мить її відображення затремтіло, а потім вона побачила себе – але не саму, а в оточенні друзів, рослин і тварин лісу. У цьому відображенні її кришталеві крила сяяли неймовірним світлом, з'єднуючи все навколо тонкими промінчиками енергії.

"Мій дар... це єднання," – прошепотіла вона з розумінням. "Єднання між усіма істотами лісу, між магією і природою."

"Саме так," – промовив лісовик Свирид, який несподівано з'явився на березі озера, спираючись на свій різьблений посох. "Ти — Берегиня Лада, Оріяно. Твій дар – бачити зв'язки між усіма істотами і допомагати їм знаходити спільну мову, як колись це робили наші предки."

"Але я думала, що мені потрібна сильніша магія," – здивувалася Оріяна.

"Найсильніша магія – це магія єдності і розуміння," – відповів лісовик. "Твої кришталеві крила здатні відбивати і посилювати найкращі якості інших істот. Ти допомагаєш кожному побачити свою справжню сутність, свій Прав і Яв."

Оріяна озирнулася на своїх друзів – Рудика з його родиною, мудрого Мохнія, навіть Маргариту, яка отримала другий шанс. Вона зрозуміла, що її подорож ніколи не була просто пошуком особистої сили. Це був шлях до розуміння цінності зв'язків, дружби і взаємодопомоги.

"Я готова прийняти свій дар," – промовила Оріяна, і її крила засяяли яскравіше, ніж будь-коли.

Вода в Живому Джерелі закружляла і піднялася у повітря, утворюючи навколо феї сяючий кокон. Коли вода опала, Оріяна змінилася – її крила стали більшими і яскравішими, а в руках вона тримала кришталевий жезл із вінком з калини на верхівці, здатний зцілювати землю і створювати нові зв'язки між усіма мешканцями лісу.

"Це великий дар і велика відповідальність," – сказав дуб. "Але ти довела, що гідна його."

З того дня Оріяна стала Хранителькою Гармонії Смарагдового лісу. Вона використовувала свій дар, щоб допомагати всім істотам знаходити спільну мову, зцілювати старі рани і будувати нові мости розуміння.

Рудик залишився її вірним другом і помічником, Мохній продовжував ділитися своєю мудрістю, а Маргарита знайшла своє покликання у відновленні тих частин лісу, які колись зруйнувала.

І якщо ви колись опинитеся у Смарагдовому лісі і побачите фею з кришталевими крилами, що летить у супроводі рудого лисеняти, знайте – це Оріяна, яка навчилася цінувати свою унікальність і зрозуміла, що справжня сила криється не в могутній магії, а у здатності об'єднувати серця і розуми для спільної мети.

Кінець