Макс Оганесон - Продуктивність Helianthus annuus L. в урбоекосистемах , Макс Оганесон

Показники продуктивності сучасних гібридів олійного соняшнику

Показниками продуктивності сучасних гібридів соняшнику є врожайність, кількість і маса насінин у кошику, виповненість насіння кошика, маса 1000 насінин, натура, лушпинність, олійність, вміст білку тощо.

Врожайність – один із найважливіших показників продуктивності с/г культур, який оцінюється в кількості насіння, зібраного з одного гектара. Залежить від багатьох факторів: кліматичні умови, рівень зволоженості ґрунту, сорту чи гібриду соняшнику, використаних методи вирощування та захисту від шкідників і хвороб. Для досягнення високої врожайності гібриду необхідно відповідно підібрати ґрунт, добрива, забезпечити своєчасний полив та захист від шкідників і хвороб.

Кліматичні умови є одним із найважливіших факторів впливу на врожайність соняшнику. Так, температура ґрунту повинна бути не менше 10-12 0С, щоб забезпечити належний розвиток кореневої системи рослини. Оптимальна температура повітря – 22-25 0С вдень за достатнього сонячного світла та 16-18 0С вночі (Андрієнко О.О., Жужа О.О., Андрієнко А.Л., 2016). Загалом, для успішного вирощування соняшнику потрібна тепла погода, але рослини можуть зазнавати стресу від надмірної жари, тому оптимальна температура не повинна перевищувати 30-35 0С.

Відповідний клімат дозволяє рослині розвиватися швидше та давати більш велику кількість насіння, натомість холодна та волога погода може знизити врожайність соняшнику. Звісно, що соняшник потребує достатньої кількості вологи для розвитку та утворення насіння, але перенасичення вологою може призвести до розвитку грибкових захворювань та інших проблем.

Оптимальна вологість ґрунту для соняшнику від 70 % до 80 %, але це залежить від типу ґрунту та його структури (Піньковський Г.В, Танчик С.П., 2019). Розроблення технологій зрошення дозволяє забезпечити рослини необхідною кількістю вологи, що може позитивно вплинути на врожайність. Соняшник також вимагає достатньо живильних речовин, таких як азот, фосфор та калій, які необхідні для нормального розвитку та формування насіння. Важливо враховувати кислотність ґрунту, оскільки вона може впливати на здатність рослини поглинати необхідні елементи. Найбільш врожайними є ґрунти з високим вмістом органічних речовин та нейтральною кислотністю.

Також важливо вирощувати соняшник у системі ротації культур, щоб запобігти виснаженню ґрунту та зберегти його плодючість. Ротаційна система полягає в чергуванні різних культур на одному і тому ж полі, що дозволяє знизити ризик зараження хворобами та шкідниками (Altieri M.A., Nicholls C.I., 2017). Крім того, ротаційна система дозволяє збільшити вміст органічних речовин у ґрунті, що поліпшує його структуру та здатність зберігати вологу.

Окремої уваги заслуговує метод вирощування соняшнику з використанням технології зрошування. Цей метод полягає в поливі рослин під час сезону вегетації, що дозволяє забезпечити рослини необхідною кількістю вологи, яка є важливою для формування насіння. Використання систем зрошення дозволяє збільшити врожайність на 15-20 % (Інститут землеробства південного регіону Національної академії аграрних наук України, 2010).

Сорт соняшнику також має значення для врожайності. Існують сорти, які мають вищу стійкість до хвороб та шкідників, а також сорти, які дають більш велику кількість насіння на одиницю площі. Вибір сорту повинен залежати від кліматичних умов та властивостей ґрунту.

Отже, врожайність, як ключовий показник продуктивності соняшнику залежить від багатьох факторів, і лише правильний підхід до вирощування може забезпечити її високі показники та якість насіння. Із застосуванням наукових підходів та передових технологій можна досягти значного підвищення врожайності культури (1-4 і більше т/га), що є важливим для економіки та продовольчої безпеки країни.

Кількість насіння на одну рослину є одним з показників насіннєвої продуктивності соняшнику. Сорт соняшнику має великий вплив на кількість насіння, яку може виробити кожна рослина. Деякі сорти мають більше насіння, а інші менше. Також важливо враховувати місцеві кліматичні умови та використовувані методи вирощування.

Для досягнення максимальної насіннєвої продуктивності соняшнику велике значення має густота посіву. Розташування рослин в рядках з відстанню 60-70 см дозволяє забезпечити рослинам достатню кількість живильних речовин та води для росту. Так, протягом вегетаційного періоду одна рослина соняшнику засвоює до 200 кг води. Однак у хімічних реакціях під час синтезу вуглеводів бере участь лише невелика її частка, яку засвоює рослина – до 0,2 % використовується на живлення, а 99,8 % проходить через рослину для підтримання тканин у тургорному стані та компенсації тієї води, що випаровується (Макрушин М. М. та ін., 2006).

Основні живильні речовини, які потрібні для вирощування соняшнику – азот, фосфор, калій та мікроелементи.

Так, азот – один із найважливіших живильних елементів для соняшнику, який забезпечує ріст листя та стебла, допомагає рослині вирости до потрібної висоти. Азот, також, впливає на кількість та якість насіння, його відсутність може призвести до зниження врожайності та зменшення розміру насінин. Фосфор є ключовим живильним елементом для формування кореневої системи соняшнику, впливає на формування квіток та насіння. Недостатність фосфору може призвести до зниження росту та виробітку насіння. Калій є необхідним для збільшення врожайності та поліпшення якості насіння, впливає на збільшення стійкості рослин до стресів, таких як посуха чи ушкодження від шкідників.

Мікроелементи, такі як залізо, марганець, бор та мідь, також важливі для вирощування соняшнику. Вони необхідні для підтримки різних функцій рослини, включаючи фотосинтез, більш ефективне використання поживних речовин та збільшення стійкості до стресів.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍