Макс Оганесон - Продуктивність Helianthus annuus L. в урбоекосистемах , Макс Оганесон

Для досягнення максимальної насіннєвої продуктивності соняшнику необхідне забезпечення рослини достатньою кількістю всіх необхідних поживних речовин. У середньому, одна рослина соняшнику може виробляти від 1000 до 2000 насінин. Оптимальний врожай соняшнику може досягати більше 3 тонн/га, що залежить від багатьох чинників.

Олійність соняшнику є одним з найважливіших показників його якості та комерційної цінності і відрізняється для різних сортів соняшнику та для різних регіонів їх вирощування.

Загальний вміст олії в насінні залежить від сорту соняшнику, використовуваних методів вирощування, кліматичних умов тощо. Зазвичай, вміст олії в насінні коливається від 40 % до 50 %.

Важливим аспектом якості соняшникової олії є вміст окремих жирних кислот, таких як лінолева та ліноленова кислоти (Левицький Т.Р., Бойко Г.Й., Шарій Т.І., 2019). Лінолева кислота є однією з найважливіших жирних кислот в олії соняшнику, яка необхідна для нормального функціонування організму людини та не синтезується самостійно. Вона також відома своїми протизапальними властивостями та може знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Ліноленова кислота є необхідною для функціонування мозку та нервової системи.

Рівень врожайності олії залежить від кількості насіння, яке було зібрано та вмісту олії в цьому насінні. Формула для визначення врожайності олії з насіння соняшнику виглядає наступним чином:

Врожайність олії = (маса отриманої олії / маса зібраного насіння) x 100.

Ця формула дозволяє визначити, скільки відсотків маси зібраного насіння становить маса отриманої олії. Для отримання точніших результатів, маса отриманої олії та маса зібраного насіння повинні бути виміряні в одній і тій же одиниці (г, кг тощо).

Технологія збирання насіння соняшнику та його зберігання є дуже важливим етапом у вирощуванні культури та збереженні якості насіння для подальшої переробки на олію. Для збереження якості насіння після збирання важливо дотримуватись наступних правил:

1. Збирання насіння повинно проводитись в суху погоду. Насіння повинно бути сухим, щоб уникнути забруднення та пошкодження в процесі збирання.

2. Збирання насіння повинно проводитись в оптимальний час, коли насіння досягає технічної зрілості. Занадто раннє збирання може призвести до зниження врожайності та якості насіння, а занадто пізнє – до втрати насіння з рослин.

3. Після збирання насіння потрібно просушити. Кошики з насінням повинні бути ретельно просушені перед зберіганням, щоб уникнути зародження грибів та зниження якості насіння.

4. Зберігання насіння потрібно проводити у сухому та прохолодному місці. Найоптимальніша температура для зберігання 5 – 10 0С. Важливо уникати зберігання насіння разом з хімічними речовинами, що можуть вплинути на якість насіння та наступної олії.

5. Необхідно періодично перевіряти якість насіння та, якщо необхідно, використовувати заходи для покращення якості зберігання.

Дотримання цих правил допоможе зберегти якість насіння для подальшої врожайності олії після збирання.

Вміст білка у насінні соняшника – важлива характеристика при його використанні як корму для тварин. Вміст білка залежить від сорту чи гібриду соняшника, рівня родючості ґрунту, кліматичних умов та методів вирощування і коливається у межах від 20 % до 25 % (Петренко К. Г. та ін. 2020).

У насінні соняшнику містяться різноманітні білки, але основним компонентом є глобуліни. Глобуліни – розчинні у воді білки, які є одним із двох основних класів насіннєвих білків, поряд з альбумінами (Гонський Я.І., Максимчук Т.П., 2001). Глобуліни містять амінокислоти, зокрема лізин, метіонін і цистин, які є важливими для забезпечення повноцінного харчування.

У соняшнику зазвичай містяться наступні глобуліни:

- Коніолін - це глобулін, який є одним з найбільш поширених білків у насінні соняшнику. Він є розчинним у воді та в основному міститься в ендоспермі насіння. Коніолін має складну структуру та складається з двох α і β-субодиниць, які мають молекулярну масу приблизно 30 тисяч. Амінокислотний склад коніоліну є повним і містить всі 20 стандартних амінокислот, проте деякі з них є особливо значущими для людини. Зокрема, коніолін містить значну кількість лізину, аргініну та триптофану – амінокислот, які є важливими для росту та розвитку організму людини. Крім того, коніолін є джерелом алергенів, які можуть викликати алергічну реакцію у деяких людей.

Харчові продукти, що містять коніолін, мають високу біологічну цінність та використовуються у харчуванні як джерело білка. Дослідження показали, що коніолін може мати корисний вплив на здоров’я, зокрема знижувати рівень холестерину та покращувати функцію серцево-судинної системи.

- Легумін – один із найбільш розповсюджених білків у насінні багатьох видів рослин з родини бобових, включаючи соняшник. Складається з трьох субодиниць: альфа, бета і гамма, кожен з яких має свою унікальну послідовність амінокислот. Одна із найбільш важливих властивостей легуміну полягає в його здатності знижувати рівень холестерину в крові. Це досягається завдяки тому, що легумін взаємодіє з жовчними кислотами в кишечнику і знижує їх рівень в крові та зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Крім того, легумін містить у собі велику кількість амінокислот, які є важливими для синтезу білків в організмі людини. Ці амінокислоти називаються "есенційними", оскільки організм людини не може самостійно їх синтезувати і повинен отримувати їх з їжею. Узагалі, легумін може бути корисним додатком до раціону харчування, оскільки він не містить холестерину та насичених жирів, а також містить багато білків та корисних амінокислот.