Liliуа - Життя як історія у кожного своє., Liliуа

Після уроків брати Раф і Доні зустріли Мікі на виході зі школи, і, щойно вони відійшли подалі від гучного натовпу, Доні почав ставити запитання.

Доні: Ей, Мікі, як ти себе почуваєш? Ми всі дуже переживали, коли ти... ну, ти розумієш.

Мікі (зітхаючи): Так, так, я в порядку. Просто трохи переоцінив свої сили. Треба було не жартувати цього разу.

Раф (з цікавістю): Слухай, ти ж реально був під водою занадто довго. Ми думали, що ти просто прикидаєшся. Ти нас налякав до смерті!

Мікі (серйозно): Я не хотів, щоб це виглядало так. Просто іноді важко зупинитися, коли ти вже на шляху до жарту. Я справді не збирався тонути.

Доні (співчутливо): Розумію, але це було надто небезпечно. Ти міг серйозно постраждати! Чому ти не сказав, що щось не так?

Мікі (винувато): Я просто... думав, що впораюся. Ніхто й не припускав, що це може бути серйозним. Я просто хотів розвеселити всіх.

Раф (хитаючи головою): Ти не можеш так ризикувати заради жартів, Мікі. Особливо з водою. Наступного разу просто будь обережнішим, добре?

Доні: Ми всі за тебе переживаємо. Діана першою помітила, що з тобою щось не так. Вона, здається, дуже здібна, так?

Мікі (киваючи): Так, вона справді молодець. Не очікував, що хтось так швидко відреагує

Раф: Це точно. Може, нам варто з нею подружитися? Вона явно не боїться діяти в критичній ситуації.

Доні (з легкою усмішкою): Так, і, можливо, трохи навчить нас плавати. Я не проти взяти в неї кілька уроків.

Мікі усміхнувся й, озираючись на своїх братів, відчув, що навіть після такого інциденту їхня підтримка й дружба залишилися непохитними. Брати продовжили обговорювати події дня, повертаючись додому й сміючись над дрібними невдачами, щоб розвіяти напружену атмосферу.