Liliуа - Життя як історія у кожного своє., Liliуа

Амазонка 1 (підходячи до Діани, з повагою): Всі ваші бої були вражаючими, але тепер ваш час. Будьте готові

Діана (спокійно, дивлячись на амазонку): Я готова. І давайте зробимо це честно.Поєдинок почався швидко: Діана і амазонка обмінювались ударами, кожен рух був продуманий і технічний. Амазонка була дуже швидкою, її спис чітко і зловісно рухався, однак Діана кожен раз встигала ухилитися або блокувати атаки.

Амазонка 2 (поглядаючи на поєдинок, вражена): Вона дивовижно технічна. Її рухи такі... точні, наче вона знає всі наші прийоми.

Ейпріл (шепочучи Ренет): Це справжня майстерність! Діана на рівних з ними.Діана, не відводячи погляду від супротивниці, використовувала кожну можливість для контратаки, захоплюючи амазонку зненацька. У наступному моменті вона зробила фальшивий рух, обманувши супротивницю, і завдала потужного удару в її бік, змусивши її відступити.

.Амазонка 1 (зупиняючи бій, з посмішкою): Хвилинку. Ти вражаєш мене. Ти не тільки маєш вражаючу техніку, але й розумієш глибше принципи наших бойових мистецтв. Звідки ти дізналася ці прийоми?

Всі затамували подих. Діана подивилася на землю на мить, згадуючи свою матір, і потім підняла голову, зустрівшись поглядом з амазонкою.

Діана (з лагідною посмішкою, але з певним смутком у голосі): Моя мама була майстром бойових мистецтв. Вона багато часу проводила зі мною, коли я була маленькою. Перед своєю смертю вона навчила мене кількох прийомів, що допомогли їй вижити в багатьох ситуаціях. Одним з цих уроків було саме те, як розуміти рухи противника і обирати правильний момент для контратаки. Це був її останній дарунок для мене.

Амазонка 2 (здивовано): Ти маєш такі глибокі знання, і це чудово, що ти зберегла спадок твоєї матері. Твоя майстерність заслуговує на повагу.

Амазонка 1 (киваючи, звертаючись до решти): Вона не лише володіє силою, але й глибокими знаннями. Це справжній воїн.

Діана (скромно): Я лише намагаюсь не забути її уроки.

Амазонка 1: Ви пройшли випробування з честю. Ми визнаємо вашу гідність і відвагу. Тепер ми готові допомогти вам у вашій подорожі.

Амазонка зробила жест рукою, і з її жесту у повітрі з'явився світловий потік, який відкрив шлях через густі джунглі, вказуючи напрямок до наступної Перлини Гармонії.

Ренет (зі здивуванням): Ти справжня майстриня, Діано. Це було неймовірно!

Лео (з усмішкою, обводячи поглядом): Ти довела, що найцінніша сила — це внутрішня мудрість.

Мікі (посміхаючись): Мабуть, більше ніхто не наважиться нас випробовувати.

З новими силами і впевненістю друзі вирушили далі, і з кожним кроком їм ставало зрозуміло, що їхня місія наближається до свого завершення. 

Друзі продовжували свій шлях, відчуваючи, як перлина, яку вони несли, вібрує дедалі сильніше. Донателло час від часу зупинявся, щоб зробити кілька заміток у своєму записнику, Ейпріл підтримувала всіх морально, а Леонардо пильно стежив за тим, щоб група йшла в правильному напрямку. Карай і Рафаель трималися напоготові, а Мікеланджело намагався розрядити обстановку жартами. Ренет і Діана йшли попереду, впевнено ведучи команду до місця призначення.

Нарешті вони дісталися до святилища — величного місця, прихованого глибоко у джунглях. У центрі стояв стародавній вівтар, оточений магічними символами.

Ренет: Це воно. Тут усе починалося, і тут усе закінчиться.

Діана: Нарешті. Але будьте обережні. Щось підказує мені, що це ще не кінець випробувань.

Леонардо: Зосередьтеся. Доні, ти знаєш, що робити?Донателло: Так, звичайно. Просто... дайте мені хвилину.

Він обережно взяв перлину і поклав її на вівтар. Як тільки це сталося, символи на вівтарі засяяли яскравим світлом. Раптом перед ними з’явилася велична істота, яка раніше привела їх у цю подорож.

Істота: Ви виконали свою місію. Світ врятовано, а баланс відновлено. За це я дарую вам можливість повернутися додому, але з частиною сили, яку ви здобули.

Істота підняла руки, і на зап’ястях кожного з героїв з’явилися браслети, що випромінювали слабке світло.

Ейпріл: Що це означає?

Істота: Ці браслети — символ вашої хоробрості. Вони нагадуватимуть вам про цю пригоду, навіть коли ви будете далеко звідси. А тепер вирушайте.

Світло стало ще яскравішим, і друзі відчули, як їхні тіла підхоплює м'який потік енергії. За мить вони опинилися вдома.

Мікі (захоплено оглядаючи браслет): Вау! То все це було не просто сном?

Раф: А ти що думав? Це ж не перша наша шалена пригода.

Карай: Але як ми це пояснимо іншим?

Лео: Мабуть, нам не потрібно. Головне, що ми знаємо правду.

Дорослі, почувши історії друзів, лише усміхалися і казали, що вони, напевно, спали і бачили цікаві сни. Але друзі знали одне: їхня пригода була справжньою, і вони завжди пам’ятатимуть, як разом врятували світ.

                      Кінець книги !!❤️🫂До побачення !

Кінець