Дар’я Зелена - Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена

— Велике дякую, містере Олівандере. Ви так гарно знаєте свою справу! — шокована величезною промовою продавця, говорить Зої.

— Я багато років тут працюю. До речі про твою паличку. Акація — деревина ох яка вимоглива, не всякому чарівникові послужить. Старанно за нею доглядай, вона обовʼязково послужить такій обдарованій чарівниці, як ти.

Глава 4

Все необхідне вже куплено, залишилося тільки дістати гроші чаклунів в «Грінготсі». Це не викликало ніяких проблем, адже магловські гроші можуть спокійно обмінюватись на гроші чарівників. Містер Еверлін хотів віддати обіцяні гроші за приладдя чарівника Ситулі Лофтхар, але вона відмовляла. Згодились віддати лише половину. Пізно ввечері тато з Зої повернулися додому під проводом Ситули, їх зустрічала мати. Вона одразу впізнала гостя і, дізнавшись навіщо вона прийшла, запросила на чашечку чаю. Дівчина пообіцяла, що прийде завтра, тому чай випити ще встигне. Цілий вечір Зої розповідала мамі про похід до Косої алеї, показувала чарівне приладдя і розказувала про смішну Ситулу яка їх знайшла у книжній лавці.

Наступного ранку о 12.00 сімʼя чекала на молоду дівчину.

***

— Доброго дня! Вибачте, я трішки запізнилася. — винувато говорить Ситула.

— Нічого страшного,—говорить мама Зої, зрозумівши, що вчасного приходу від Ситули не дочекаєшся,— сідайте, можете з нами пообідати.

— Дякую за запрошення. Але спочатку мені треба з вами поговорити.

Ситула дістала з пазухи листок зі словами, які сама підготувала і почала читати.

«Школа чарівництва і чародійства «Гоґвартс» просить вибачення у містера і місіс Еверлін та Зої Еверлін за помилку у відправленні листа про вступ у Гоґвартс…»

— То що ж ми тоді, все дарма купляли? — обурено говорить тато.

— Ні, ви ж дослухайте,—сказала Ситула.

« До сімʼї Еверлін 12.07.1975 року відправлено Ситулу Лофтхар для того, щоб розповісти про світ магії, школу Гоґвартс і дати персональне запрошення Зої Еверлін до школи. Ще раз вибачаємося за незручності.»

Отож Ситула довго розповідала про світ магії батькам Зої. Маленька дівчинка не вірила своїм очам, сиділа тихенько, як мишка і тільки слухала. Вона уважно дивилася на Ситулу, яка розказувала про магію і, в якості демонстрації, показувала деякі заклинання. Мати Зої від подиву не могла вимовити ні слова, а тато не міг це зробити, тому що своїми «чарами», як їх тато називає, Ситула заклеїла йому рота. Батьки дійсно повірили в існування магії, мамі навіть захотілося стати чаклункою, але Ситула її розчарувала, сказавши, що тільки деякі діти маглів можуть стати чаклунами.

Сиділи отак вони до четвертої години дня, а потім працівниця Гоґвортсу пішла по справах, залишивши в домі сімʼї Зої гарну атмосферу чарівництва і радості. Відтоді Зої не могла дочекатися нового навчального року. Батькам сподобалась жага до знань їх доньки, і вони одразу полюбили Гоґвортс.