Колектив авторів - Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

службу» від 24.03.1998 р. та іншими нормативно-правовими актами. Постанова органа, що розглядав справу про адміністративне правопорушення, відповідно до давності виконання постанов повинна бути звернена до виконання не пізніше трьох місяців з дня винесення постанови.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Вимоги державного виконавця є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця має наслідком відповідальність згідно з законом.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та попереджає боржника про примусове виконання постанови, повідомляє, що з нього буде стягнено виконавчий збір і витрати, пов’язані з провадженням виконавчих дій, передбачених законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк. Державний виконавець повинен почати проведення дій з виконавчого провадження не пізніше двох місяців з дня надходження виконавчого документу.

Після долучення до матеріалів справи постанови державної виконавчої служби про виконання постанови справа передається в архів органу, який видав постанову про відшкодування майнової шкоди внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, де реєструється і зберігається протягом певного періоду.

Оглавление КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 Загальні положення Стаття 1. Завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення Стаття 2. Законодавство України про адміністративні правопорушення Стаття 3. Стаття 4. Стаття 5. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава 2 Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністра­тивна відповідальність Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх       Стаття 14. Відповідальність посадових осіб Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність Стаття 18. Крайня необхідність Стаття 19. Необхідна оборона Стаття 20. Неосудність Стаття 21. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення Глава 3 Адміністративне стягнення Стаття 23. Мета адміністративного стягнення Стаття 24. Види адміністративних стягнень Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до непов­нолітніх       Стаття 25. Основні і додаткові адміністративні стягнення Стаття 26. Попередження Стаття 27. Штраф Стаття 28. Оплатне вилучення предмета, який став знаряд­дям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення Стаття 29. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові Стаття 31.