Тарас Валерійович Березовець - Анексія: Острів Крим

російські військові вдерлися до українського Криму. Бо шведи мають власну історію недовіри до дій СРСР, а згодом і Росії — тут нікого не треба було переконувати в очевидному.

Уночі Міноборони України оприлюднило заяву, засновану на власних даних про наміри «невідомих радикалів»: «Керівництву Міністерства оборони стало відомо, що з 2-ї до 5-ї години ранку в ніч з 28 лютого на 1 березня 2014 року радикально налаштовані сили планують здійснити незаконні дії, а саме: проникнути на територію військових частин, дислокованих в Автономній Республіці Крим, та роззброїти особовий склад. <…> Міноборони застерігає від здійснення злочинних намірів та офіційно повідомляє: у випадку вчинення зазначених дій невідомими, військовослужбовці Збройних Сил України діятимуть згідно із законодавством України та Статутами Збройних Сил України»157.

В. о. міністра оборони Ігор Тенюх розповів подробиці: «Сьогодні вночі о 02:30 було проникнення на територію батальйону морської піхоти, який розташований у м. Феодосія. Але завдяки тому, що морські піхотинці Військово-Морських сил України, як завжди, були напоготові, був спійманий російський морський піхотинець з одним цивільним. Зараз проходить допит цього військовослужбовця. Були запрошені органи правопорядку Збройних Сил України. Були також запрошені органи правопорядку органів внутрішніх справ і прокуратури»158.

Крім того, за інформацією ЛІГАБізнесІнформ, уранці в порт Феодосії зайшов десантний корабель РФ на повітряній подушці «Зубр», без знаків приналежності159. «Українська правда» зауважила, що «подібні судна можуть перевозити морських піхотинців і важку броньовану техніку»160.

Свою частину роботи зробили і Внутрішні війська. Микола Балан ділиться інформацію, яка раніше не була оприлюднена: «Буквально наступного дня [1 березня. — Прим. ред.] почалося блокування військових частин. Блокування полягало в тому, що спочатку поруч з’явилася „самооборона“, „зелені чоловічки“. До нас, конкретно — у Сімферополь, приїхав „Урал“. Я наказав черговому викликати до мене старшого. Зайшов їхній старший, назвався старшим лейтенантом. Це був російський військовослужбовець, із Севастополя, у формі, слов’янської національності. Звали його Артем, прізвище не пам’ятаю. Питаю: „Що ти тут робиш?“ — „Ми приїхали, щоб вас примусово ніхто не вивіз“. Я питаю: „Хто ви такий?“.

Він назвався. Я його заарештував прямо в кабінеті, сказав, що, поки не приїде їхній старший, він знаходитиметься під нашим контролем. Дав йому можливість подзвонити. Приїхав старший — їхній полковник. Я запитав, яка мета їхнього прибуття. „Та, ось, ми приїхали, щоб ніхто нікого примусово не вивіз“. Я вже дав наказ — усі отримали зброю й пересувалися тільки з нею і з магазинами, тобто з бойовими набоями. Ми вже виставили снайперів, кулеметні гнізда, тобто ми вже зайняли кругову оборону всіх містечок. Приїхав цей полковник: мовляв, відпустіть його, чому ви арештовуєте заручника?

Але ж я його не запрошував, він сам приїхав біля КПП, якийсь підозрілий. Одним словом, я сказав, якщо ви прибираєте звідси своїх військовослужбовців, щоб їх взагалі не було видно, тоді я дам наказ його відпустити. Якщо не прибираєте — він буде разом із нами захищати міста. Він погодився, виконали обіцянку, ненадовго, але повністю поїхали. Вони поїхали кудись у район військкомату, захопили його, хоч там і не було чого захоплювати — він був просто зачинений на замок. Про це мені доповідали мої розвідники, котрих ми виставили в цивільному, щоб вони відстежували ситуацію по місту».

Пізніше Ігор Тенюх повідомить, що Росія ввела в Крим 6 тисяч солдат, а також «передислокувала близько 30 БТР-80 на територію Автономної Республіки Крим, що є грубим порушенням угод і договорів»161.

Полковник Юлій Мамчур так згадує дії українського керівництва в цей день: «Постійно були на зв’язку з командувачем генерал-полковником Юрієм Байдаком. Були пару телемостів із Турчиновим і Яценюком в середині березня. Один раз Тенюх дзвонив. У нас же телефонного зв’язку не було — зв’язок був обрубаний. Ми записали звернення на мобільний телефон і викинули в Інтернет. Мовляв, дайте нам команду, що робити. Після цього зателефонував Тенюх і сказав, щоб я не висмикувався й сидів на стільці рівно. Це був єдиний його дзвінок: мовляв, ти не розумієш, ти працюєш на росіян. Сказав, щоб я не робив ніяких дій, питання вирішується. За великим рахунком, він сам адмірал, він усіх цих адміралів знав, він їх на посади призначав. Він зобов’язаний був приїхати й очолити процес оборони. Але його там не було. Чому? Питання до адмірала Тенюха».

Проте Арсеній Яценюк в ексклюзивному коментарі наполягає, що насправді наказ про відкриття вогню існував: «Був письмовий наказ. Я це можу підтвердити: був письмовий наказ Турчинова відкривати вогонь і застосовувати зброю. Вони [українські військові. — Прим. ред.] практично не виконували його. Там було зовсім інше життя. Ми навіть відеоконференції з ними проводили, можна підняти відеоархіви, де ми з Турчиновим спілкуємося з представниками Військово-Морських Сил. Все, що нам говорили, не відповідало тому, що там реально відбувалося. Воювати не хотіли».

Також уночі стало відомо про захоплення ще одного аеропорту російськими військовими. Про це у Facebook написала прес-секретар Меджлісу Лейла Муслімова: «Глава Кіровського регіонального меджлісу (Іслям-терек) Екрем Абдульвапов повідомив щойно по телефону мені наступне: Кіровський військовий аеродром захоплений. 16 військових вантажівок, битком забиті солдатами, в’їхали на територію аеродрому. Вантажівки їхали в супроводі 2–3 „Хаммерів“»162.

Цю інформацію підтвердив спеціальний кореспондент російської «Новой газеты» Павєл Канигін: «Кіровський військовий аеродром в Криму захопили невідомі озброєні люди. Повідомляється, що це зробили кілька десятків озброєних людей».

До речі, щодо учорашнього захоплення кримських аеропортів посол РФ при ЄС Владімір Чіжов в інтерв’ю Euronews заперечив захоплення кримських аеропортів російськими військовими: «Ніяких військ там немає, в усякому разі, російських військ. Міжнародний аеропорт Сімферополя працює у штатному режимі. Вважаю, що військовий аеродром „Бельбек“ також працює нормально».

Сергій Аксьонов складав байки про співпрацю з ЧФ РФ: «Налагоджено співпрацю з Чорноморським флотом щодо охорони життєво важливих об’єктів автономії. Групи працюють спільно»163. Цього дня він призначив новим керівником Головного управління МВС України в Криму колишнього керівника кримського «Беркута», уродженця Сімферополя Сергія Абісова.

Ліза Богуцька так згадує публічний виступ Аксьонова цього дня: «Пам’ятаю, саме 1 березня був виступ Аксьонова, де він заявив, що бере на себе