Калашнікова Лідія - Сила тяжіння. Частина 2, Калашнікова Лідія

Розпочавши гру, Лінда не врахувала одного, а саме - Кет занадто добре її знала. Настільки добре, що не повірила жодному слову, проте зробила вигляд, ніби її вдалося переконати.

Безперечно, плани не змінилися, й Лінда досі планує втекти. Тільки так, щоб ніхто не знав. Ну що ж, вона знайде спосіб завадити цьому.

Перше, що зробила Кет - надіслала два листи на різні адреси. А потім викликала до себе всіх покоївок, окрім Ненсі, й довго розпитувала їх про найближчу служницю Лінди та її родичів.

Доки старша сестра розвідувала та будувала план, молодша не сиділа на місці.

Того ж вечора вона відправилась на бал у супроводі Ненсі та ще кількох служниць. Без Кет, бо та мала лишатися вдома, глядіти сина й вирішувати купу справ покійного чоловіка, які раптово навалилися на неї.

На балу Лінда тричі потанцювала тільки з Рональдом. А потім попросила його вивести її на прогулянку в садок, де заявила, що хоче побути сама, й покликала до себе покоївок.

А потім відпустила дівчат, звелівши їм чекати на себе тут за три години. А сама побігла до Гаррі.

Так повторювалося ще двічі чи тричі. До втечі лишалося все менше часу, й Лінда поступово збирала речі, на людях, і особливо перед Кет, зберігаючи спокійний вигляд. Вона часто бувала на балах, танцювала там тільки з Рональдом, а потім тікала. У день, коли Гаррі святкував своє двадцятиріччя, дівчина вкрала пляшку дорогого вина й побігла до нього.

Як сказав сам хлопець, це був найкращий день народження в його житті. Вони спочатку пили вино, а потім кохалися, а потім ще раз по колу. Й жодного разу не посварились за той вечір. Може, тому, що Лінда майже не говорила, бо не хотіла розмовляти, лише мала бажання слухати й дивитися на Гаррі.

І насолоджуватися тим, що він поруч.

Тоді йому здавалося, що він може все й здатен досягти чого завгодно. Навіть гори міг би звернути на своєму шляху, тільки тому, що Лінда була поруч. Майбутнє видавалося не просто світлим, а сонцесяйно-яскравим, таким, у якому можливо все.

Лінда відчувала тоді, що її кохання розрослось настільки сильно, що вона вже не могла осягнути, зрозуміти його. Тільки остаточно загубитися в ньому, довірити йому своє життя.

Але Кет не могла дозволити цьому статися.

Прочитавши листа-відповідь, вона довго сиділа на одному місці в ступорі й намагалася осягнути те, що сталося.

Лінда не просто вислизнула з-під її носа. Вона переспала з тим хлопчиськом, віддала йому найцінніше, що мала, так, наче то було щось незначне! Вона лягла з ним у ліжко поза шлюбом, як остання…

Як мати.

Вийшовши зі стану шоку, Кет лютувала. Лінда робила таке під її носом, а вона не зупинила, не вберегла від цього! Той голодранець отримав те, що хотів, і тепер може заявити свої права на дівчину. Безперечно, він вважав, що має їх уже, і був готовий забрати її до далекої Америки.

Ні. Цього не буде. Він не отримає нічого.

План блискавично народжувався в голові Кет. Перше, що вона зробила - викликала до себе Ненсі, коли Лінда з покоївками повернулась із балу.

Шкода, що вона раніше не зробила саме так. Кет просто забула про важелі, які мала завдяки своєму статусу. Вдова й матір віконта могла дуже багато, тим більше, тепер не було потреби питати дозволу в чоловіка.

-Де була моя сестра насправді, коли ви їздили на бал? - запитала Кет. Вона навмисне не сіла, розмовляючи зі служницею. Та ж, навпаки, присіла на краєчок стільця й перелякано дивилась на віконтесу.

Ненсі настільки боялася Кет, що не могла дивитися на неї без тремтіння.

-Та…

-Кажи все, як є. Я і так дізнаюся. Якщо виявиться, що ти збрехала, я скажу кілька слів, і твій батько більше не працюватиме на заводі, а твоя мати не пектиме булочок.

Ненсі мала велику родину й купу братів та сестер. Робота батьків, як і власна, мала дуже велике значення.

Ненсі трохи похлипала, проте не змогла впоратись зі страхом. Вона всім серцем підтримувала молоду хазяйку, співчувала їй та приймала її бік завжди, коли це було потрібно. Проте віконтеса мала вплив і могла зробити все, що завгодно. Голодна смерть страшніша за втрату вірності.

Ледь стримуючи сльози, Ненсі розповіла все, що знала.

Кет мала докладати зусиль, аби не вигнати її з кімнати та роботи прямо зараз. Як могла ця жебрачка покривати Ліндині втечі? Як могла дозволити статися тому, що сталося?

Вона мала чудовий шанс спокутувати провину.

Видавши вказівки й відіславши Ненсі, Кет сіла писати листа Алексу. Це він надіслав їй листа-відповідь, у якому написав, що Лінда остаточно заморочила Гаррі голову, настільки, що він готовий остаточно себе занапастити й одружитися з нею вже за два дні, прямо перед відʼїздом.

Кет мала зробити все, щоб цього не сталося. Навіть збрехати.

«Моя сестра шкодує, що так бездумно захопилась вашим другом» - написала вона - «Як я вже казала, вона вигадала кохання, якого ніколи не було, проте зайшла надто далеко. Як ми з вами й думали, з цього нічого не вийде. Краще підготуйте свого друга до того, що Лінда не поїде з ним: я впевнена в цьому так само точно, як і в тому, що мене звати Кетрін Пікфорд.

Більше того, найближчим часом моя сестра вийде заміж за того, хто їй рівня, аби приховати ганьбу. Я дала вам достатньо, щоб ви придбали квитки не до третього класу й мали можливість поїхати. Зичу вам гарної дороги й сподіваюсь, що ця історія завершилась уже та не матиме продовження».

Щоб так і сталося, Кет мала зробити останній крок. Для цього вона написала листа Рональду.

Лінда не звертала на те уваги, бо не цікавилась чутками. Проте через її підвищений останнім часом інтерес до Рональда й танці на балу тільки з ним пішли розмови про їхні швидкі заручини. Про це говорили все частіше й більше, і Кет, як і самого баронета, такий стан справ навіть більше ніж просто влаштовував.

Вони ще не говорили про ці чутки з Ліндою. Проте їй доведеться прийняти те, чому вона не зможе запобігти, й зробити це якомога швидше. Головне, щоб ніхто не дізнався про втрату нею цноти, інакше тоді все піде шкереберть.