Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

Коли Дем'ян і Вікторія сиділи за столом, насолоджуючись кавою, їх спокій раптово порушила група з кількох осіб. Вікторія подивилася на двері, де стояли її сестри, з усмішками спостерігаючи за тим, що відбувається. Соломія і Анетта, дві служниці, а також Крістіна Емма і Жасмін з Мією стояли з цікавими поглядами, ховаючись за дверима.

— Мамо і тато їдуть, — сказала Мія з озорною усмішкою. — І Бритні з Саввою вже на підході. Вони якраз по дорозі до вас.

Дем'ян, почувши ці слова, зрозумів, що настав час йти. Вікторія з жалем в очах встала, щоб проводити його.

— Вам треба йти, — сказала вона тихо, дивлячись йому в очі.

Дем'ян усміхнувся, але на його обличчі була нотка смутку. Він встав і, підходячи до неї, протягнув руку. Вікторія в відповідь дістала з ящика коробку з пахлавою, акуратно загорнувши її в гарну тканину.

— Візьміть це, — сказала вона, трохи почервонівши. — Це для вас.

Дем'ян узяв коробку, кивнувши з усмішкою.

— Дякую. — Він поглянув їй в очі, і в його погляді був ніжний вогонь, який він не міг приховати, навіть коли його вираз був серйозним. — Ми ще побачимося, Вікторіє.

Сестри Вікторії, спостерігаючи за ними, обмінялися поглядами. Маліка, що стояла на задньому плані, помітила, як Дем'ян дивився на Вікторію, а вона відповідала йому тим самим поглядом. Це було щось нове, щось між ними, чого вони не могли не помітити.

Дем'ян повернувся до Вікторії в останній раз, усміхаючись їй, і сказав:

— Бережи себе.

Вікторія, сором'язливо почервонівши, тихо відповіла:

— Ви теж.

Він вийшов через двері, і Вікторія, стоячи в центрі кімнати, відчула, як її серце наповнюється теплом. Але в той момент її погляд перетнувся з поглядами її сестер і служниць, і вона відчула, як на щоках з'являється легкий рум'янець. Всі вони бачили, що між нею і Дем'яном виникли певні почуття, які було неможливо приховати. Вікторія відчула, як її серце починає битися швидше, коли сестри і служниці переглядалися і шепталися між собою.

Коли Дем'ян зрештою пішов, Вікторія залишилася стояти в коридорі, все ще відчуваючи його присутність. В її голові звучали його слова, і вона не могла позбутися думки, що це був тільки початок їхньої історії.

Проте незабаром її роздуми були перервані гучним шумом від приїзду машини. Батьки, а також Савва з Брітні, нарешті приїхали. Вони прийшли разом зі своїм слугою, і Вікторія відчула, як напруга знову повертається в її серце. Сестри вже були поруч, і кожна з них розуміла, що треба буде розібратися з тим, що відбувалося між Вікторією і Дем'яном.

Діма, що стояв неподалік, не міг не помітити, що відбувається. Він також бачив, як погляд Дем'яна був прикріплений до Вікторії. Все було очевидно.

Принцеса Вікторія вклала своїх трійнят-сестер спати, заспокоїла їх ніжними словами, але всі її думки були зайняті Дем'яном. В голові досі крутилися його слова, його погляд. Час, проведений з ним, залишив незабутній слід в її душі, але вона намагалася повернутися до реальності, бо знала, що попереду важливі розмови.

Повернувшись до зали, де вже сиділи її батьки, вона відчула напругу в повітрі. Одна річ була ясна: їм належало з'ясувати, чому Ліза залишила трійнят одних. Вікторія розуміла, що це буде непроста розмова, але вона не очікувала, наскільки вона буде напруженою. Незабаром до них приєдналися Лейла, перша наложниця Ібрагіма, та Емма, їхня дочка, також приєднався замучений принц Даніель.

Коли вся родина зібралася в залі, увага всіх була зосереджена на обговоренні вчинку Лізи. Проте не всі були готові підтримати єдину точку зору. Брітні стояла в кутку кімнати, спостерігаючи за тим, що відбувається, з холодним і незадоволеним виразом обличчя. Вона не приховувала свого невдоволення — її погляд був спрямований на кожного, хто брав участь в розмові. В її очах було щось пронизливе, що могло налякати будь-кого, хто наважився б висловити сумнів щодо її присутності.

Її наречений, Савва, стояв поруч з нею, його обличчя залишалося безмовним, але вираз його очей свідчив, що він тут не випадково. Савва, ніби переживаючи внутрішній конфлікт, обводив поглядом родину, намагаючись зрозуміти, що насправді важливо для його майбутньої нареченої.

— Сподіваюся, всі розуміють, як важлива відповідальність у нашій родині, — сказала Брітні, не відриваючи погляду від ситуації. — Іноді потрібно приймати складні рішення, щоб утримати контроль.

Її слова прозвучали різко, ніби вона не зовсім погоджувалася з тим, що відбувається. У відповідь всі помітили її напружену позу. Її холодний погляд не давав сумнівів — вона не була частиною цього обговорення, і її особиста позиція щодо того, що зараз відбувається, залишалася непевною.

Вікторія не могла не помітити, як Брітні стояла осторонь, уважно слідкуючи за кожним кроком і словом, що було сказано на нараді. Було очевидно, що її інтереси та плани не збігаються з тим, що зараз відбувається в родині, а її присутність лише додавала напруги в атмосферу.

— Я б сказала, що кожен з нас має вміти тримати емоції під контролем, — додала Бритні, продовжуючи спостерігати за тим, як родина обговорює Лізу. — Інакше можна багато чого втратити, особливо коли на кону стоять важливі рішення.

Її слова були точними і відрезвляючими, але все ж звучали як нагадування про те, що вона не просто сторонній спостерігач. В її очах читалася рішучість, і, можливо, вона вже вирішила, як діяти в подальшому.

— Де Ліза? — запитала королева Олена, заглянувши на годинник. — Чому її немає?

— Вона скоро повернеться, не хвилюйся — відповіла Вікторія, намагаючись приховати занепокоєння, але підримувала свою матір, поруч з неї сиділа та тримала її нежні руки, що це заспокоїло Олену, вона була вдячна доньці Вікторії за міцну підримку.

Ліза повернулася додому пізно, провівши час з Олафом. Вона увійшла в будинок, очікуючи, що її рідні, ймовірно, вже зібралися для того, щоб розібратися з її вчинком. І вона мала рацію. Вся родина була на ногах, з виразом незадоволення та обурення.