Юлія Богута - Совість для диявола, Юлія Богута

— Звичайно нахилиться, йому ж треба буде якось дихати, — погодилась. — Але, боюсь, після таких пристрасних ігр ні йому не захочеться цілуватися, ні мені.

— Дуже смішно, — скривився Даймонд. — Повір мені Адо, якщо чоловік в тобі буде зацікавлений, він із задоволенням стоятиме перед тобою на колінах все життя аби тільки ти його цілувала.

— Твої слова та небу у вуха, — ледве встигла вимовити, перш ніж знову чхнути. Цього разу мені вдалося вчасно відвернутися від Дая, тому постраждала лише його чашка. — Щоб тебе!

— Ти як хочеш, а я все ж таки сходжу за ліками. А то ти з такою вдачею або дім розтрощиш, або мене підвісиш на стіні замість картини, — зауважив демон, присідаючи, щоб зібрати шматочки розбитої чашки. — Піди відпочинь трохи, поки ніхто не прийшов. Бажано на своєму ліжку, щоб не побила нічого більше. Добре?

— Добре, добре... — погодилась.

Не для того я працювала стільки часу, заробляла гроші на купівлю всього цього, аби через якусь дурну хворобу рознести усе вщент. Хоче пройтись? Хай іде. Тим паче, от-от мала прийти жінка із замовленням парфумів. Менше свідків, менше проблем.