С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

Орен та ро Еллам на місці не було. Інші медики косились на Коннахт, яка колотила пальцями по клавіатурі. Власне, вона завжди цим займається, коли не в гуморі: в комплекті до рожевого волосся  йшов вогняний характер. Потім розкаже.

Відвідувачів сьогодні майже не було, крім тих, кому часто не спиться.

Опитування проходить у звукоізоляційних кабінетах без відеозаписів і зайвих вух. Що-що, а про медичну таємницю Орен дбає, як ніхто інший. Перший прийом може тривати до години, а для стандартного опитувальника та видачі препаратів достатньо п’ятнадцяти хвилин. Буває, що діагностика постійних пацієнтів скорочується майже вдвічі.

Я потягнулась на кріслі і вклала ноги на стіл, щоб хоч трохи полегшити крепатуру. Можна ж чистою совістю йти в житловий блок дрімати перед вечірнім тренуванням, якби не Орен та її гіперконтроль. Без її благословення тут нічого не робиться.

Очі закрились самі собою.

— Магді, ти взагалі страх втратила! — відчутний поштовх прогнав залишки сну, я ледь втримала рівновагу.

Біліша за гірський сніг ро Еллам метала іскри очима. Двері медвідсіку тихо клацнули.

Айвін, якій і без того нелегко давалась комунікація з другою людиною ЗОХІ, ледь на ногах стояла. Дівчину після візиту віп-пацієнта щоразу роздирали протилежні емоції. Вона то розтікалась карамеллю, то блідла від страху. Але це, видно, не заважало їй виговоритьсь, що заступнику не сподобалась моя поза для сну.

  — Ну, могла її розбудити, якщо твій пацієнт такий ніжний, — буркнула Коннах. Ро Еллам зробила вигляд, що не почула.

— Матір Природа, я геть забула. Він це бачив?

 — А ти як думаєш, Магді? Таке враження, що до нас керівництво щодня на прийом ходить. Забула вона. Пфф!

— Досить! Айвін, Магді – в мій кабінет. Решта, якщо не мають поточних завдань, закінчуйте з документами, я нікого не тримаю.

Орен керувала медиками залізною рукою. Де в такої тендітної, на перший погляд, жінки ховається той металевий стежень? Коли вона встигає працювати і проводить дослідження, не знаю. Ця жінка подобалась мені як особистість: стиль одягу, твердий голос, швидкість прийняття рішень. Але розраховувати на взаємність не доводилось.

Ро Еллам часу не гаяла. Дівчина вмостилась на єдиний стілець і видала таку тираду, від якої аж мені стало соромно. Все таки, майстерне володіння словом – це талант. Здавалось, вона пам’ятає кожен мій промах, починаючи з першого дня. Зі слів, я постійно відлинюю від обов’язків, недбало заповнюю документи, а сьогодні ледь не півдня безпробудно спала і голосно хропіла. Заступник Головного, який застав таку картину, марно намагався мене добудитись.

— Взагалі-то я не хроплю.

— Магді, помовч, — наставниця різко осадила мене. Сісти на диван не запропонували, довелось тулись біля дверей.

Розповідь вийшла емоційною, якби мова йшла не про мене, подумала, що то якийсь бунтар влаштував протест, щоб звільнитись зі скандалом. У цілому її версія подій відповідала дійсності, але підібрані епітети і емоційне забарвлення, роздували, здавалося б, життєву ситуацію, до неймовірних масштабів.

— Зрозуміло, — Орен поглянула у свій комунікатор, потім за вікно і продовжила: — Тепер ти.

— Ну, так. Я трохи задрімала.

— З ногами на столі?

— Просто… крепатура… — Айвін цокнула язиком і закотила очі.

— Значить так, дівчата. Мені байдуже, з яких причин прийди на відбір. Якщо хтось з Вас не витримує навантаження – це не мої проблеми. Якщо комусь не вистачає завдань, є допоміжний персонал, які з радістю їх підкинуть. Спати у медвідсіці можуть тільки пацієнти, подібне відношення до обов’язків я врахую при підбитті результатів випробного терміну. Якщо таким «профі» як ти, Магді, тут настільки нудно, підеш на тиждень в центр лабораторної діагностики, — в ці хвилини Айвін насолоджувалась моментом. — Сподіваюсь, мене почуто.

— Так, — голос вийшов хриплим. — А пацієнт?

— Розберемось, — Орен зробила помітку і перевела погляд на ро Еллам. — Далі. ЗОХІ – не академія, а я не ваш куратор. Мені не доплачують за вислуховування оцієї побутової гризні і з’ясування її причин. Якщо ви не знаходите спільну мову з іншими, доведеться прощатись. З обома.

***

Центр лабораторної діагностики – одне з найспокійніших місць ЗОХІ. Тут тиша розбавляється стуком клавіш чи гудінням аналізатора, а інколи – дзвоном скла. Цей відбір з позаплановим обстеженнями вніс свої корективи, додавши його працівникам трохи клопоту. І мене.

Худющий чоловік спитав, чим займалась до відбору, і, не дослухавши відповіді, вказав на непримітні двері в кутку. Ввечері він прийшов перевірити мої результати. Схоже, був здивований, що я самотужки з усім розібралась. Закінчиться відбір, сходжу в Храм подякувати Матері Природі за насичену інтернатуру, де довелось і пробірки мити, і людей різати. 

— Тобі тут не нудно? — Коннахт гидливо оглядала комірчину три на два метри, більшу частину якої займали накопичувачі.

— Нормально. Ведення документації – важливий етап в лікуванні пацієнта, — я відхилилась на спинку стільця і потерла очі. Монітори тут стояли не останніх моделей, від чого швидко втомлювалася.