Олександра Малінкова - В кроці від кохання, Олександра Малінкова

- Еміліє, а де твій купальник? - запитує мама. 

- Я його з собою не взяла! - знизує плечима дівчина.

- Яка прикрість! Вода просто чудова! - мружачись від сонця відповідає матір. 

- Та я і плаваю не дуже! Трішки ліпше ніж сокира! 

- Нічого страшного! Марк тебе легко навчить плавати! Він і мене навчив! - вигукує Маша. - Правда, Марку?

- Легко! - киваю малій.

- Ні! Не треба! - блискавично відповідає Емілія. 

     “Дарма ти така категорична, дівчино! Це лише додає мені цікавості та азарту…”

     Знімаю футболку і джинси. Швидко скорочую між нами відстань. 

- Що ти хочеш? - починає червоніти вона.

- Здогадайся!

- Ти цього не зробиш! - шепоче Емілія і відступає.

- Дарма ти так вважаєш! -підморгую їй.

- Не наближуйся до мене! Чуєш! 

- Що? - вдаю наче не розчув, що там вона бурмоче роздратовано.

     “Саме час скупатися, Еміліє!”