Ліра Куміра - Мама для дракончика, Ліра Куміра

- Так-так, ти маєш рацію. Але тепер я стану частим гостем у твоєму домі, сам розумієш... Зв'язок потрібно зміцнювати, Ліна має до мене звикнути, - я кивнув, приймаючи доводи друга. Хіба зможе дракон надовго відпустити свою пару? Упевнений, що після почутого Лір зачастить у мій дім, а я буду за всім цим спостерігати і розуміти, що нічого не зможу змінити. Я хворий мазохіст?

- Я поспішала. Тобі вже краще? - у кімнату ураганом увірвалася синьоволоса істинна імператора, і той застиг, немов би бачачи її вперше.

- Так, мені вже краще, дякую, - прийняв із рук мами Філіпа напій і відразу ж осушив чашку.

- Ліно, а що з твоїм волоссям? - Тільки зараз Лір помітив зміни в зовнішності своєї пари і з сумнівом подивився спершу на неї, а потім на мене. Навряд чи він мені пробачить, якщо дізнається правду...

- У мене розкривається сила, адже я метаморф, - пояснила по-своєму зміни дівчина, старанно відступаючи від Драгонійського, який наближався до неї. Немов маленька пташка, що поспішала опинитися подалі від лап хижака. - Кіріан, Його Імператорська Величність розповів тобі про те, яку він мені зробивпропозицію? - Мої пальці здригнулися, але я все ж таки заперечно кивнув маленькій.

- Дорога Ліна, кличте мене просто Ліром, який же я для вас імператор? - Пішов у наступ друг, чим ще більше налякав дівчину. Ні, з нею не можна нахрапом, принаймні не після їхнього "тісного" спілкування, хоча я прекрасно розумів нетерпіння правителя.

- Вибачте, але я так не можу... Принаймні не зараз, - я навіть і не думав, що така відмова може так мене порадувати. Все ж таки я справді звихнутий мазохіст. Адже пізніше буде ще болючіше. - Кір, тобі потрібно відпочити? Давай я проведу, якщо в Його Величності більше немає до мене запитань, а заодно й розповім останні новини з палацу, - залишитися з Ліною наодинці після всього, що сталося? Це смерті подібно.

- Я сам, вибач, - дівчина здивовано на мене подивилася, але все ж кивнула.

- Тоді може ви мені влаштуєте екскурсію садом? Скільки разів був у Кіріана, але все ніяк не виходило погуляти по території замку, а я чув, що Мелінда доклала руку до проектування місцевості, - імператор зробив ще одну спробу наблизитися до іншосвітянки, і вона невпевнено погодилася, приймаючи запропонований за етикетом лікоть.

- "Нехай так, мені краще якнайшвидше забути її, а Ліна незабаром так і зовсім нікого, крім своєї пари, не помічатиме", - зрадницька думка холодним кинджалом пройшлася по серцю, яке несподівано збунтувалося.