Kara Star - Світ моїх фантазій, Kara Star

Богдан мені пояснив, що це остання наша розмова і більше не дзвонитиме. Я не могла усвідомити, що сталося, але солені краплі рікою стікали з моїх очей. Щоб ніхто нічого не запідозрив, я повернулася до всіх і старалася усміхатися та спробувала «світитися» від щастя, коли біль оповив моє тіло, а в душі засіла нестерпна туга.

Поки всі літали у своїх солодких снах, я лежала, мов поранена птиця, самотня, нікому не потрібна. 

Засинала з мокрими очима, а ранком вставала. 

Ще десь жевріла надія...

«Людина, що вкрала моє серце, — заспокоювала я себе, — зараз подзвонить? Треба тільки почекати.»

А час ішов.

Дні за днями.

Місяці за місяцями...

І я зрозуміла, що не варто так сліпо та наївно довіряти людям, які цієї довіри не заслуговують. 

~THE END~