Леді Анет - Академія Магії: Пробудження долі, Леді Анет

Глава 38: Пробудження Тіней

Жінка ледь помітно кивнула, і магічне коло перед Лірою почало сяяти ще яскравіше. Руни ожили, ніби відчувши її рішучість.

— Стань у центр, — сказала вона.

Ліра зробила крок уперед, її серце билося швидко, але вона не дозволила страху взяти гору. Вона вже прийняла рішення.

Коли її ноги торкнулися центрального знаку, сила, схована у символах, прокинулася. Тепло охопило її тіло, а перед очима почали мерехтіти темні іскри. Ліра відчула, як щось пробуджується в ній, щось древнє й неконтрольоване.

— Закрий очі, — мовив чоловік.

Вона послухалася.

— Відпусти все зайве. Відчуй енергію навколо. Ти — не окремий елемент цього світу, ти його частина.

Ліра глибоко вдихнула. Спершу вона нічого не відчувала, окрім холоду кам’яної підлоги під ногами. Але потім, коли вона зосередилася, світ навколо змінився.

Вона бачила тіні. Вони виринали з темряви, простягаючи до неї руки, шепочучи її ім’я. Але вона вже не боялася. Вона більше не була жертвою своєї сили.

Ліра простягла руку, і одна з тіней, що раніше лякали її, тепер слухняно завмерла перед нею.

— Вона починає розуміти, — пошепки промовила жінка, спостерігаючи за нею.

— Але чи вистачить їй сил? — запитав чоловік.

Ліра відкрила очі. Тепер вона відчувала не тільки темряву, але й контроль над нею.

— Я впораюся, — твердо сказала вона, зустрівши їхні погляди.

Жінка усміхнулася.

— Тоді настав час справжнього випробування.

Ліра зробила глибокий вдих, намагаючись зосередитися. Тінь перед нею ворушилася, ніби чекала її наступного кроку. Вона відчувала її силу, її спокусу… і її небезпеку.

— Що мені потрібно зробити? — запитала вона, не зводячи очей з мерехтливої темряви.

— Керуйте нею, — відповів чоловік. — Але не силою, а волею. Ти не можеш змусити її підкорятися — вона повинна сама обрати тебе.

Ліра стиснула пальці в кулак. Це було схоже на те, що вона вже відчувала раніше, коли магія вперше прокинулася в ній. Але тоді вона не знала, як її контролювати.

— Дихай рівно, — додала жінка. — Відчуй зв’язок між вами.

Ліра розслабила руку і зробила ще один крок уперед. Тінь затремтіла, її обриси стали чіткішими. Вона більше не виглядала загрозливою — навпаки, тепер Ліра бачила в ній щось знайоме.

— Вона відгукується на тебе, — сказав чоловік із тінню захоплення в голосі. — Це рідкість.

Ліра простягла руку, і темрява обвила її пальці, ніби відповідаючи на дотик. Її шкіра вкрилася мурашками, але страху більше не було.

— Ти впоралася, — жінка задоволено кивнула.

— Це тільки початок, — пробурмотіла Ліра, стискаючи пальці, і тінь зникла, розчинившись у повітрі.

Вона відчувала: її шлях тільки починається, і попереду її чекає ще більше випробувань. Але тепер, уперше за довгий час, вона була готова їх прийняти.

Ліра повільно опустила руку, відчуваючи, як залишки магії ще тріпотять у повітрі. Тінь зникла, але відчуття зв’язку з нею залишилося. Вперше в житті вона не відчувала страху перед своєю силою—лише розуміння того, що вона є її частиною.

— Добре, — промовила жінка, схрестивши руки на грудях. — Але цього недостатньо.

Ліра здивовано підняла погляд.

— Як це?

Чоловік підійшов ближче, оцінюючи її.

— Ти навчилася відчувати тінь і не дозволяти їй поглинути тебе. Але керувати нею—це зовсім інше.

— Це не схоже на звичайну магію, — додала жінка. — Тінь не підкоряється наказам. Вона реагує на твої емоції, думки, наміри. Якщо хочеш навчитися керувати нею, ти повинна навчитися керувати собою.

Ліра відчула, як її охоплює новий виклик. Це не просто сила, яку можна використати. Це щось більше—щось, що вимагало розуміння і контролю.

— Як мені це зробити?

Жінка глянула на неї з загадковою усмішкою.

— Є один спосіб. Але він небезпечний.

Ліра зустріла її погляд, відчуваючи, як у грудях прокидається знайоме відчуття—рішучість.

— Я готова.

Чоловік і жінка обмінялися короткими поглядами.

— Гаразд, — відповіла жінка. — Тоді ти повинна увійти в Світ Тіней. І подивитися, чи зможеш повернутися звідти.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍