Анастасія Шишкіна - За п'ять хвилин до смерті , Анастасія Шишкіна

Розділ 15

Обережно взявши правою рукою рибний ніж, я плавно розвернула його в бік входу. Багато розгледіти не вдалося, проте дві масивні чоловічі постаті та одну витончену жіночу фігуру побачити змогла. Обговоривши щось із хостес, вони рушили в наш бік. Не дійшовши всього кілька кроків, компанія зайняла столик позаду нас. Відчула, як у тривозі серце почало битися частіше, його удари, здається, лунали у всьому тілі. Горло стисло спазмом...

Раян м’яко накрив мою руку своєю і підбадьорливо стиснув її, даючи зрозуміти, що зараз не час для емоцій і потрібно зібратися. Я кивнула і глибоко вдихнула. Раптом дуже сильно засвербіла наклейка. Тривожно глянула на чоловіка, але він спокійно кивнув, запевняючи, що все в порядку. Налаштовують апаратуру.

Вгамувавши перший голод і трохи захмелівши від випитого вина, сусіди без будь-якої обережності почали обговорювати останнє вдале велике замовлення. Я з величезним зусиллям тримала невимушений вираз обличчя, намагаючись зберегти внутрішню холоднокровність. Ненавиджу торговців людьми, особливо тих, хто займається дітьми та не цурається найбрудніших методів. І найбільше лякає те, що, зустрівши цих людей за інших обставин, ніколи б не запідозрила їх у таких злочинах – відомий політик, шанована власниця дитячого фонду та високопоставлений службовець правоохоронних органів. Ті, хто мав би захищати, виявилися...

Минуло ще з десяток хвилин, коли до них підійшов новий гість, від вигляду якого навіть у мене кров на мить захолола. Мені не потрібно було бачити цього чоловіка, щоб дати йому характеристику. Смерть, біль, приниження – ці еманації буквально огортали його з усіх боків, створюючи темний, важкий для сприйняття кокон. Я бачила, як багато хто в залі інстинктивно намагався відгородитися від нього.

Раян подав умовний знак, і квінтет, який до цього грав тиху класичну музику, залишив невеличку сцену. Їх місце зайняв високий усміхнений чоловік у світло-блакитному костюмі.

— Пані та панове, прошу хвильку вашої уваги! Зараз на цю сцену вийде зірка міжпланетного рівня! Співачка, голос якої нікого не залишає байдужим! Справжня перлина нашого часу, і все це для вас! Зустрічайте! Неперевершена міс Лаум!

Зал вибухнув гучними оплесками. Світло згасло, і погляди всіх присутніх мимоволі зосередилися на промені прожектора. Засвітилися кольорові ілюзорні композиції, і під перші акорди, м’яко похитуючи стегнами, на сцену вийшла блондинка чарівної краси. Її ніжний голос ніби огортав з усіх боків, забираючи тривогу і втому. 

Відчула гостре відчуття жалю, що сьогодні я прийшла не в ролі гостя. Зусиллям волі відірвавши погляд від зірки, зосередилася на голосах. Не можна було втратити момент, коли замовник отримає новий конверт із фотографіями жертв.

Почувши наказ у навушнику, прикрила очі й почала обережно брати присутніх під свій контроль. Коли всі Нитки були зібрані, я кивнула, даючи зрозуміти, що готова. Операція почалася.

М’яко, щоб не викликати зайвих підозр, я послідовно занурювала гостей у міцний сон. Потім активувала захисні поля, заздалегідь закріплені на дні столів. Міс Лаум, як могла, допомагала, беручи ноти все тихіше й рівніше. Коли все завершиться, гості повинні вірити, що це чарівний голос співачки ввів усіх у легкий транс. Наші цілі занадто серйозні, щоб втратити шанс і не зловити торговців на гарячому.

Коли до приміщення стрімко вбігла група спецпризначенців, я, згідно з планом, сховалася в ніші перед балконом. Я зовсім не Мері Сью і не мала жодного наміру брати участь у чоловічих сутичках. Якщо є можливість уникнути зайвої крові – із задоволенням скористаюся нею. 

Почалася масова бійка, підкріплення з охорони торговців не забарилося і чинило професійний опір. З усіх боків чулися лайка й болісні вигуки. Від спалахів чар уже почало мерехтіти в очах...

На мить виглянувши зі свого укриття, я тут же відскочила назад. Як я взагалі опинилася в цій ситуації? Сиділа б зараз спокійно з міцною кавою у руках, розбиралася зі справами своєї клініки, а не ховалася незрозуміло де, граючи роль в дешевому бойовику.

Може, їм все ж допомогти? Я ж можу взяти під контроль і торговців людьми. Але тоді розкриється правда, і ховатися вже буде марно. Утримувати контроль над стількома Нитками із різними командами вважається неможливим. Я й так демонструю здібності на межі зрозумілого колегам.

Поки я дискутувала сама з собою, до мене почав наближався той самий чоловік із жахливою енергетикою. Не чекаючи, поки він мене помітить, я підняла кисті й направила в його бік імпульс. Торговець людьми здригнувся і, з гуркотом упустивши зброю, застиг на місці.

— Відпустила! Швидко! — прошипів низьким голосом полонений. Сильний, якщо може дозволити собі говорити в такому стані. — Даю три секунди, інакше кишки на стелі рахуватимеш. Не подивлюся, що ще не час.

— Що означає, не час? — похмуро поцікавилася.

— Дізнаєшся, — гидко хмикнув любитель знущань. — Рахую до трьох. Раз...

Звісно, я нікого відпускати не збиралася. Побачивши, що закріплений за мною боєць поранений, і я зараз одна протидію замовнику, до мене, прикриваючись щитом, швидко прямував Хьорст.

— Два… — він смикнув пальцями.

Хм, це вже не звичний рівень володіння магією, а щось складніше. Артефакт? Я у своїх силах впевнена і можу авторитетно заявити, що звільнитися від моїх кайданів іще ніхто не зміг.

— Пряля, не змушуй мене шукати для нього виправдання. Це таке виснажливе заняття... Я все одно виберуся, але ти тоді про це гірко пошкодуєш.

— Хто він? Про кого ви говорите?

— Яка ж ти нетерпляча, міс... — він скосив на мене очі. — І гарненька. Ти стала б чудовим доповненням до моєї колекції. Ми б із тобою багато чого випробували... — він мрійливо примружив очі, і мене пересмикнуло.

У ту ж мить Хьорст підскочив і, прикривши мене спиною, створив додаткове стримувальне закляття. Синій товстий «канат» обвив чоловіка з голови до ніг, утворюючи щільний кокон.

— Ти ціла? — мій захисник трохи повернув голову до мене. Дочекавшись мого кивка, він підніс руку до вуха, зв'язуючись із кимось.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍