Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан

   — Ти коли-небудь пробувала набирати на пульті слово: однокласники? — невдоволено спитав Кузя.

   — Достатньо набрати "ok", але в браузері смарт-сервісу все одно заблокований діалоговий режим. Там неможна нічого написати, окрім доменних імен або пошукового запиту в адресному рядку. Користуватися повноцінно соцмережами все одно не вдасться. А для решти я тобі дам мишу з клавіатурою.

   — Ну, дякую хоч на цьому, — Кузя з апетитом запхав у рот останній шматок круасану зі своєї тарілки. Пережовуючи, він обережно зиркнув на Леа, — а можна мені ще один?

   — Можна, — дозволила Леа, засовуючи у піч форму, заповнену тістом для кексів.

   Кузя взяв із салатника на столі три круасани, поклав їх собі на тарілку та рясно полив варенням із банки. Леа, завершивши необхідні кулінарні дії, повернулася в його бік і зосередила всю свою увагу на ньому:

   — Кузя, ти знаєш ще якихось людей із ФСР, які брали участь у моїх пошуках? — спитала вона.

    Кузя спочатку здригнувся, почувши своє ім'я, а потім, дослухавши запитання, охоче відповів:

   — Окрім Кенінга та Гранді, я більше нікого не знаю.

   — З ким тобі взагалі доводилось контактувати?

   — Лише з Алексом та Елом. Ну і їздити у фургоні разом із його головорізами.

   — А хтось із них може ще мати корисну для нас інформацію?

   — Важко сказати. Я не дуже багато з ними спілкувався, до того ж погано розумію французькою.

   — Можливо, у тебе є припущення, хто б міг претендувати на місце Ела?

   Кузя замислився:

   — Для мене всі вони були на одне обличчя, а точніше на однакові пики тупих горил. — Він зробив паузу, щось згадуючи. — Хоча, мабуть, був там один, постійно спілкувався з Елом, щось на зразок його правої руки. Ел називав його Філом.

   Леа кілька секунд розмірковувала:

   — Яким автомобілем їздив Алекс?

   — На різних. Він їх змінював.

   — Орендував?

   — Так.

   — У якій компанії?

   — Цього я не знаю.

   — Ти пам'ятаєш модель, а ще краще номер якогось із них?

   — Так, на це маю гарну пам'ять. Останній раз це був металік Citroën C4 Picasso VD 228 454.

   — В які ще місця ти з ним заїжджав, окрім будинку Кенінга та Le bouclier?

   — Зупинялися кілька разів біля готелю De la Paix. Відвідували одного разу аеропорт у Женеві. Це вже після того, як він мене зустрів, коли я прибув у це злощасне відрядження. І, загалом, все.

   — В твоїй присутності він ще контактував з якими-небудь людьми?

   — Ніколи і ні з ким він не спілкувався при мені, окрім мого колеги по відрядженню, програміста, з яким я приїхав до Швейцарії.

   — А по телефону?

   — Так.

   — Називав якісь імена чи адреси?

   — Ні, тільки вислуховував якусь коротку інформацію та віддавав такі самі короткі розпорядження.

   — Які?

   — Здебільшого щось на кшталт залишатися на місці чи просто чекати на нього. Нічого конкретного телефоном не обговорював.

   — Ти допоможеш Ноа, якщо буде необхідність дати свідчення в поліції або ФСР?

   Кузя зам'явся, щось прикидаючи у своїй голові.

   — Так чи ні? — повторила вона запитання.

   — Якщо там завербовані верхи, користі від цього буде мало.

   — Я подбаю, щоб твої свідчення були недаремними.

   Кузя все ще не поспішав з відповіддю. Погляд Леа похолов:

   — То ти допоможеш?

   — Тільки якщо мені дадуть гарантію, що я потраплю під програму захисту свідків, — нарешті він здався.

   У цей момент у їдальню зайшла Камілла, ще протираючи після сну свої очі. Вона знайшла поглядом Леа, швидко підійшла до неї і, притулившись, обняла її за ногу, насторожено поглядаючи на Кузю та Ноа. Леа навпочіпки присіла біля неї, поправила загорнутий комірець її плаття і сказала:

   — Камочко, йдемо, почистимо зубки, розчешемося, а потім поснідаємо, — на цьому вона взяла Каміллу за руку, і вони вийшли з їдальні.

   Після того як Леа нагодувала Каміллу, вона залишила Ноа докладні інструкції, чим годувати дівчинку протягом дня. Потім показала, де знаходиться радіосканер системи безпеки та встановила йому на смартфон кілька додатків, що відображали стан внутрішньої та зовнішньої систем охоронної сигналізації та зображення з камер відеоспостереження, а також показання біометричних датчиків та GPS інформацію з браслета на руці у Кузі. Вона попередила, що дуже важливо, щоб Кузя дотримувався її правил. Ще вона суворо заборонила їм обом виходити з дому.

   Віддавши останні розпорядження, вона вирушила до Le bouclier на розвідку, залишивши Ноа одного на господарстві.