Кіра Шарм - Ти - моя!!!, Кіра Шарм

Було прикро. Все ж таки я чекав підтримки. Чогось на зразок: ми тобою пишаємося сином, йди, вчися бути самостійним, і нехай тобі все вдасться. І завжди пам'ятай, що в тебе є ми. Будь-якої миті звертайся за порадою або за допомогою.

Так. От чогось саме такого я чекав, тому й м'явся у вітальні перед остаточним відходом. І ніяк не напуття, яке навіть не припускає, що я можу не облажатися і не прибігти сюди одного разу з підібраним хвостом, щосили їм перед ними виляючи.

Я не розумів. Сам батько, до якого я все життя ставився з простою повагою, всього в житті досяг сам. Здавалося б, саме він і мав підтримати моє рішення і заспокоїти матір. Ну, і вірити, мабуть, у мене. Потиснути руку, пообіцяти допомогти у будь-який момент порадою.

Чи це в мені говорив той самий слабак і романтик?

І в житті насправді все, як у бою? Даси слабинку, - отримаєш у щелепу? Навіть із найближчими та рідними?

Дорогі друзі!

Для книги та автора дуже важлива ваша підтримка!

Будь ласка, якщо книга вам подобається, підтримайте її лайком та репостом!

А ваші коментарі - те, що взагалі безцінно і неймовірно тішить і надихає автора! Чекаю на ваші враження з величезним нетерпінням!

Ну, і, звичайно, підписуйтесь на автора, - сподіваюся ще не раз порадувати вас цікавою історією!!!

Будь ласка, дайте мені зрозуміти, чи подобається вам саме ця книга! Я планую викласти на сайті цикл про кожного із друзів, тому мені вкрай важливо розуміти, потрібно , цікаво вам це, чи ні! Можливо, вам більше сподобаються інші історії? Про більш зрілих чаловіків, до прикладу?

Дуже, дуже чекаю вашої думки!!!

Люблю вас.

Ваша Кіра.