Наталі Ліон - Не дивись мені в очі, Наталі Ліон

Зараз мені потрібно просто вдати, що я нічого не чула. Легко сказати, але важко втілити в життя. Проте в мене немає вибору, тому зібравши докупи емоції я повертаюся в ресторан.

Я намагаюся поводитись природно, направляюсь до фуршетного столу і беру келих з шампанським. До мене підходить Євген в стильному білому костюмі, і широко посміхається.

- Як це Влад залишив таку красуню одну? Не боїться, що вкрадуть?

- Боїться, - долинає голос Влада позаду мене.

Він підходить і ніжно обіймає мене за талію.

- Ось ти де, - промовив Влад. - Я вже почав хвилюватися.

- Розмова з батьком затягнулася, - брешу я. Насправді я стояла хвилин 20 на вулиці, не розуміючи, що робити далі.

- Він знову переконував тебе, що ми не пара?

- Ні, він сказав, що не буде мені більше перечити і прийме будь який вибір.

Навіщо я це кажу? Чорт, одна брехня тягне за собою іншу. Я заплуталась остаточно.

Влад припідняв брови від здивування. Здається він мені не повірив.

В залі лунала повільна музика. Якась довгонога співачка виводила рівні ноти, співаючи про великі почуття. 

Влад потягнув мене за руку і я опинилась в його обіймах. Ми почали рухатись в такт музики і він знову був надто близько, щоб думати тверезо. Невже цей чоловік мене обманює? Коли він поруч в мене немає ніяких сумнівів в його щирості.

Весь вечір я не зводжу з нього очей, намагаючись вловити якийсь підступ. Я вивчаю кожен його рух, жест, міміку прагнучи відшукати хоч краплю фальшу чи награності. Але, чорт забирай, нічого не знаходжу! Або він чудовий актор, або я сліпа дурепа. 

Хочу сказати, що Влад викликає неабияку цікавість у жінок. Кожна друга старається привернути увагу, не дивлячись на те, що він прийшов зі мною. Ну звичайно, він же бос! Мене це по справжньому дратує. Білявка з довгими ногами, коротким білим платтям і вульгарним макіяжем просто пожирає його поглядом, постійно на нього витріщається, шкірить зуби. Мене від неї починає нудити, а Влад мабуть не помічає не пристойних поглядів в його бік. Він старається завжди бути поруч, ніби боїться, що я втечу.

Вечір майже добігає кінця і я не можу дочекатися коли ми поїдемо додому. Весь час я не можу розслабитись, думаю про якийсь підступ, чекаю коли він дістане коробочку і зробить мені пропозицію. Але цього не відбувається. 

Коли ми нарешті сідаємо в машину я полегшено видихаю.

Дякую, що зімною і за те, що додаєте до своїх бібліотек) мені дуже приємно

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно