Юрій Гурін - Закоханий з Едемії, Юрій Гурін

Рибаки помітили улов і дехто підняв великий палець догори, демонструючи вітання з уловом, а дехто демонстративно відвернувся. Мирослав уже не звертав на це уваги, радіючи своєму улову. Лящ дійсно виявився гарним.

Недаремно приїхав, так би просидів цілий день удома за телевізором, а так є гарна рибина й маса вражень. Клювань більше не було, та й не мало бути, великий лящ порозганяв рибу, тому Мирослав вирішив перекусити. Сусід-рибалка також вирішив пообідати, після чого підійшов поцікавитися на що клюнув лящ.

Здебільшого у всіх рибалок лише два запитання — чи клює і на що клює. Після обіду клюнули ще декілька густерок та одна плотвичка. Таку рибу він одразу випустив. Лящі більше вперто не хотіли давати про себе знати. І коли сонце вже стало пекти геть нестерпно, Мирослав вирішив покупатися на мініпляжику, який був трохи збоку від рибалок.

Накупавшись досхочу і впіймавши свого трофейного ляща, Мирослав близько 4-ї години вечора в гарному настрої повертався додому. Мар’яна кудись поспішала й, не помітивши його, шмигнула на сусідську вулицю.

 Найнеприємніший момент у будь-якій рибалці — це, безперечно, чищення риби, запах після якої довго не відмивається ні милом, ні іншими мийними засобами й ще якийсь час нагадує про себе. Але крупний лящ того вартий. Він швиденько його почистив і засунув подалі в морозильну камеру, так щоб його запахом не просякла уся морозильна камера.

Ліда не подзвонила й цього вечора. Її квапливе зникнення і мовчання неабияк турбувало, але маючи певний досвід із часом такі речі сприймаються спокійніше. Він було хотів промовити вголос свою улюблену фразу, але, схоже, здогадався, що її мовчання невипадкове й на це існує якесь пояснення.