Колектив авторів - Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар

поняті, провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Особисто військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються.

Науково-дослідні установи судової експертизи Мін’юсту проводять судову експертизу з кримінальних та адміністративних справ за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

Глава 22 Розгляд справ про адміністративне правопорушення
Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, статтями 128 - 129, частинами першою і другою статті 130, статтею 132, частиною четвертою статті 133 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

[Частину другу статті 216 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2350-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

[У частину шосту статті 276 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

[У статтю 276 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 р., № 1117-ХІ від 16.10.85 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 p., № 1369-XI від 29.07.91 p., № 1818-XІ від 15.11.91 p.; Законами України № 3785-XІ від 23.12.93 p., № 244/94-BP від 15.11.94 p.]

Провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з чотирьох стадій. Другою стадією є розгляд справи про адміністративне правопорушення, який полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування у справі і дає правову оцінку діям особи, яку позначено в протоколі як правопорушника.

Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органу (посадовій особі), уповноваженого розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення. Важливим є питання для визначення адресату, якому повинен бути надісланий протокол. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, перелічуються у главі 17 КпАП. Окрім визначення уповноваженого органу, треба також визначити де саме має бути розглянута справа, тобто місце її розгляду. Ця стаття встановлює порядок визначення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Також справи, що підвідомчі адміністративним комісіям, розглядаються ними за місцем проживання порушника.

Окрім цього, справи про:

- випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;

- експлуатацію автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;

- порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

- експлуатацію водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах;

- перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього руху;

- участь водіїв мотоциклів та інших транспортних засобів у групових пересуванні, зупинці чи стоянці;

- невиконання водіями вимог про зупинку, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди;

- перешкоджання проведенню огляду транспортних засобів;

- порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів;

- порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна;

- ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам військової служби правопорядку у Збройних силах України та інші порушення правил дорожнього руху;

- керування транспортними засобами особами, які не мають права керування або водіями, які не мають при собі чи не пред’явили для перевірки відповідних документів;

- випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам;

- порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, невиконання припису про усунення порушень таких правил, норм і стандартів;

- допуск до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв, які перебувають у стані сп’яніння, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

- керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані сп’яніння (ч. 1 і ч. 2 ст. 130);

- самовільне використання транспортних засобів, машин чи механізмів або зберігання транспортних засобів у невстановлених місцях;

- порушення правил перевезення небезпечних, великогабаритних та великовагових вантажів на автомобільному транспорті;

- пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд та технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів для їх усунення (коли правопорушення вчинено водієм), - можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Справи щодо придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, а також розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і появи в громадських місцях у п’яному вигляді розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Згідно із ст. 21 КпАП матеріали стосовно цих адміністративних