Анна Потій - Академія Лідеван. Громова сила, Анна Потій

— Ви нам допоможете, архімагесо Тіррено?

— Допоможу. Але не обіцяю, що мені вдасться створити портал. Розумієте, майстре Фірніете, створення порталу в по суті потойбічний світ — завдання не з легких.

— Розумію, але нашій темній магесі вдалося потрапити туди.

— Саме тому мені цікаво знайти рішення. Хочу її переплюнути, — архімагеса Тіррена усміхнулася. — Давно в мене не було таких викликів. Я вже забула, що таке дослідження. Дайте мені всю можливу інформацію і кілька днів, і я скажу вам, чи зможу я створити портал у цю вашу Обитель неупокоєнних чи ні. Ви ж не поспішайте?

— Ми три місяці вже чекаємо — кілька днів нічого не вирішать. До того ж у нас канікули.

Кетта запропонувала Фірніету та Феліції залишитися у неї, поки архімагесса вивчала отримані матеріали. Вона показала Феліції місто, свій світ, розповіла їй про особливі рослини Муірна, яких не було у Велланії. Феліція з цікавістю вбирала нові знання, їй, як і Фірніету, теж подобалися зілля.

Через три дні архімагеса Тіррена прийшла додому до Кетти та повідомила про свої результати.

— Я дійшла висновку, що могла б створити для вас портал, але на 100% я не певна. Для того, щоб дати точну відповідь, мені потрібно побувати поряд із Першим розломом та вивчити його енергію. Ви зможете провести мене до палацу темних магів?

— Без проблем. У нас там є своя людина, — відповів Фірніет. — Тільки потрібен амулет приховування світлої магії, щоб там не ставили зайвих питань.

— В мене він є.

— Ви що стикалися із темними магами Велланії? — здивувалася Кетта. Схоже, навіть вона багато чого не знала про архімагесу.

— Кетто Віралані! — звично пирхнула архімагеса, посміюючись зі своєї колись улюбленої студентки. — Ти мене недооцінюєш. Я й не з таким злом мала справу.

Того ж вечора Феліція і Фірніет повернулися до Велланії у супроводі Тіррени Лютем, а вже вранці вони були в палаці в Етіренії й архімагеса Тіррена під наглядом Тагона Пелла вивчала Перший розлом. Архімагеса зробила купу позначок у зошиті, але поки що не стала нічого пояснювати. Вона знахабніла настільки, що вимагала кімнату їй та її помічникам прямо у палаці та доступ до лабораторії Валідани.

— Ви хочете, щоб я повернула вашу королеву? — спитала вона Тагона в лоб.

— Звичайно, — кивнув той.

— Я поверну, але ви мусите мені сприяти.

У результаті архімагеса Тіррена, Феліція та Фірніет залишилися на ніч у палаці Валідани, мешканці якого навіть не підозрювали, що дали притулок під своїм дахом трьом світлим магам, причому досить сильним.

— Ви ризикова жінка, архімагесо Тіррено, — Фірніет був одночасно захоплений і наляканий стратегією архімагеси.

— Мені вже 92 роки, майстре Фірніете, — усміхнулася Тіррена Лютем. — Мені нічого втрачати. Втім, я завжди любила ризик, ми, обдаровані регенерацією, такі.

— Як ви гадаєте, у вас вийде створити портал?

— Гадаю, що так. Але мені потрібен час.

Архімагесі Тіррені знадобився цілий тиждень, щоб розробити ритуал переміщення до Обителі неупокоєнних та повернення назад. Фірніет з Феліцією під виглядом допомоги їй з цікавістю вивчали записи Валідани та її книги: світлим магам рідко вдається отримати доступ до матеріалів з темної магії. Фірніет дещо скопіював для себе, щоб пізніше вивчити детальніше. Він завжди дотримувався стратегії «знай свого ворога від і до, щоб перемогти його».

— Ось що вам потрібно зробити, — на 7-й день їхнього перебування у темному палаці архімагеса Тіррена простягла Фірніету кілька аркушів паперу — вони були повністю змальовані рунами та списані описом ритуалу. — Не впевнена, правда, що вдасться врятувати цю вашу Ірфлу, якщо вона смертельно поранена, але якщо надумаєте, то я попрошу онука — він спробує її зцілити. Але я не обіцяю, що він встигне. Зцілення займає певний час: що сильніше поранена людина, то довше. Ірфла може померти до того, як Дем встигне її зцілити. Але вибір за нею. Удачі вам!

— А ви з нами не підете? — спитала Феліція. Їй здавалося, що архімагесі буде цікаво відвідати Обитель неупокоєнних.

— Ні, люба, хтось має залишитися тут і підстрахувати вас у разі чого.

— А є ризики? — Фірніет відразу спохмурнів.

— Ризики є завжди. Той, хто дає гарантію — брехун.

— Гаразд, ризикнемо, — кивнув Фірніет і потяг Феліцію до тронної зали.

Під чуйним керівництвом архімагеси Тіррени та наглядом Тагона Пелла, Фірніет накреслив на підлозі необхідні руни, а потім створив ритуал. Окреслене рунами коло затягнулося блакитним світлом і почало мерехтіти, закликаючи вступити в нього і переміститися в незвідане місце. Фірніет міцно стиснув руку Феліції і вони разом увійшли до створеного порталу і їхні тіла одразу стрімко потягло вниз, немов вони падали з величезної висоти. Феліція хотіла закричати, але крик завмер у її горлі, вона навіть вдихнути не могла.

«Сподіваюся, ми не наробили дурниць» — майнула думка в її голові, перш ніж Феліція відключилася.