Рене Генон - Криза сучасного світу, Рене Генон
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
24
Така ситуація властива не лише для Індії і так само зустрічається на Заході; з цієї ж самої причини ми не бачимо решток галльських міст, існування яких, проте, безсумнівне, що підтверджується сучасними свідченнями; але й тут сучасні історики, посилаючись на відсутність збережених пам’яток, намагаються зобразити галлів як дикунів, що проживали в лісах.
25
На зміни у способах будівництва, які відображають глибинні зміни у розвитку людства, Р. Ґенон звертатиме увагу і в інших своїх роботах, наприклад, у статтях, які увійшли до збірки «Фундаментальні символи священної науки» (1962) (прим. редактора).
26
Співвідношення тут приблизно те саме, що й в даоській доктрині між станом «обдарованої людини» та «трансцендентної людини».
27
Таке розуміння філософії в сучасному світі зустрічається вкрай рідко, особливо, в університетських й академічних колах. Натомість підсилюється тенденція розглядати філософію наукою серед інших сучасних світських наук (прим. редактора).
28
Раціональне — над-раціональне також важлива опозиція для Р. Ґенона (прим. редактора).
29
Зв’язкам Європи зі Сходом Р. Ґенон приділяє окрему увагу як у цьому творі, так і в інших своїх роботах (прим. редактора).
30
У цьому абзаці ми зустрічаємось із новими важливими датами і подіями в хронології французького мислителя. Їхнє розуміння не збігається з панівним у сучасній академічній науці (прим. редактора).
31
Дозволимо собі припустити, що на увазі мались контрініціаційні сили (прим. редактора).
32
Ми згадаємо лише два приклади серед фактів такого роду, що повинні були призвести до найсерйозніших наслідків: вдаваний винахід друкарства, відомого китайцям ще до початку християнської ери, та «офіційне» відкриття Америки — континенту, з яким протягом всього середньовіччя існували набагато тісніші зв’язки, ніж прийнято вважати сьогодні.
33
Коли вийшов цей твір, школа «Анналів» ще не існувала. Характеристики доби Середньовіччя, наведені Р. Ґеноном, багато в чому зберігають своє поширення і сьогодні (прим. редактора).
34
Як бачимо, гуманізм, — один із засадничих постулатів сучасності, автор твору піддає нищівній критиці, спираючись не на антропоцентричну позицію (прим. редактора).
35
Ці міркування Р. Ґенона дивним чином перегукуються з думками відомого німецького філософа Мартіна Гайдеґера (1889–1976), висловлені ним в інтерв’ю журналу «Шпіґель» у вересні 1966 року. У цьому інтерв’ю Гайдеґер висловлювався про майже невідворотну загибель людства і тільки можливість Бога його врятувати (прим. редактора).
36
Рене Ґенон у тексті оригіналу вживає саме слово «каста», тоді як у подальших працях він вживатиме санскритське слово «варна» (varṇa, колір), адже цей термін є коректнішим за португальське слово «каста» і більш точно відображає реалії традиційного індійського суспільства (прим. перекладача).
37
Цей закон в Елевсінських містеріях представлений символізмом пшеничного зерна; алхіміки зображали його через «гниття» і позначали чорним кольором, що вказував на початок «Великого Діяння»; християнські містики називали цей закон, взятий в одному з його аспектів, «темна ніч душі», що являло собою пристосування цього закону до духовного розвитку на шляху до вищих станів буття; неважко привести й безліч інших подібних прикладів.
38
Мт. 18:7. Тут і далі цитування Євангеліє за українським перекладом Біблії Івана Огієнка (прим. редактора).
39
Очевидно, Захід дорівнює Західній Європі (Східна Європа фактично не згадується) та Північній Америці (не тубільній, а колонізованій), а Схід — Азії (далеко не всій) і, можливо, Північній Африці (прим. редактора).
40
Звернення уваги Ґенона у бік рас, чи не найбільше свого подальшого розвитку отримає у творах відомого італійського мислителя Юліуса Еволи (1898–1974) (прим. редактора).
41
Підпорядкування Вищому принципу — одна з фундаментальних засад традиційної цивілізації за Р. Ґеноном (прим. редактора).
42
У сучасній академічній науці не існує одностайності щодо кількості цивілізацій у період, до якого звертається французький автор. Очевидно, мається на увазі час, не давніший за появу ісламу у VII столітті. Загалом наведений автором перелік цивілізацій можна брати за основу, як своєрідну робочу схему чи узагальнення. Протиставлення Схід — Захід активно використовується в сучасній гуманітаристиці (прим. редактора).
43
Має місце ідеалізація запропонованої схеми? Інакше, як пояснити війни, які вів Арабський халіфат із європейськими середньовічними державами, як і реакцію останніх: Реконкісту на Піренейському півострові, Хрестові походи, а також завоювання частини Індійського півострову мусульманами і переслідування представників зороастризму? (прим. редактора).
44
Важливі рядки, які вказують на витоки традиції існуючого циклу. Локалізація Гіперборейських регіонів або ж Гіпербореї — ускладнена. З цього приводу існують різні гіпотези, які здебільшого погоджуються з тим, що під Гіпербореєю слід розуміти якусь північну легендарну країну, територію. Писемні свідчення про Гіперборею (або північну країну) відомі в античній Греції і в Індії (прим. редактора).
45
У цьому абзаці автор намагається підкреслити відмінність традиціоналізму, який він обстоює, від існуючих на той час інших варіантів, зокрема, теософії. Критиці теософії він присвятив одну зі своїх ранніх робіт: «Теософія: історія псевдо-релігії» (1921). Вільям Квінн, учень М. Еліаде, у дисертаційному дослідженні «Тільки традиція» (виданому у вигляді книги у 1997 році) доводить, що критика теософії Ґеноном не завжди була виправданою (прим. редактора).
46
Згадки про Атлантиду, як і про Гіперборейську традицію сучасні академічні автори зазвичай намагаються оминати. Натомість вони властиві західній езотеричній літературі, споріднюючи її в цьому аспекті з давньогрецьким філософом Платоном (429/427-347 роки до н.е.), якому ми істотно зобов’язані наявними знаннями про Атлантиду (прим. редактора).
47
Докладніше аспектів сакральної географії французький мислитель торкається у роботі «Цар світу» (1927) (прим. редактора).
48
У цьому абзаці Р. Ґенон висловлює своє негативне ставлення до відомих на його час спроб відродити чи навіть реконструювати згаслі традиції. Його беззастережні симпатії на боці наявних традицій (прим. редактора).
49
До теми Святого Ґрааля Ґенон звертатиметься і пізніше, наприклад, у статті з однойменною назвою, опублікованою у 1934 році в журналі «Вуаль Ізіди». У той час як Ю. Евола видасть окрему книжку «Містерія
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криза сучасного світу, Рене Генон», після закриття браузера.
