Рене Генон - Криза сучасного світу, Рене Генон
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
1
Традиції, до певної міри, може відповідати релігія.
2
У давніх греків калі-юзі відповідала доба залізного віку.
3
Р. Ґенон пише про те, що калі-юґа триває шість тисячоліть і кілька століть. У той час, як давньоіндійські тексти пуран відлік доби калі-юґи розпочинають із 3102 року до н.е.
4
Дивним чином ця віха, виділена у «Кризі сучасного світу», перегукується з ідеєю осьового часу, пізніше запропонованою видатним німецьким філософом і психіатром Карлом Ясперсом (1883–1969). Однак осьовий час розуміється Ясперсом із протилежних до Ґенона позицій.
5
Під інтелектом Р. Ґенон розуміє здатність людини до споглядання (чистого знання).
6
Книгу було видано у 1924 році. Протиставлення Схід — Захід — одне з ключових у творчості Р. Ґенона (прим. редактора).
7
До різних історичних проявів ідеї кінця світу у своїх творах звертатиметься відомий історик релігій румунського походження Мірча Еліаде (1907–1986), який був знайомий із роботами Р. Ґенона і представниками традиціоналізму та зазнав впливу цієї течії. Питання ставлення Еліаде до Ґенона, інших традиціоналістів і традиціоналізму в академічній науці має свою цікаву історію і залишається до кінця не вичерпаним (прим. редактора).
8
До властивої індуїзму циклічності Р. Ґенон звертається, починаючи зі своєї першої, окремо виданої роботи «Вступ до вивчення індуїстських учень» (1921). Ця робота — не захищена докторська дисертація французького мислителя (прим. редактора).
9
Манвантара (санскрит, manvantara — manv-antara, доба Ману)— термін, властивий космології індуїзму (або ж санскрит, sanātana-dharma, санатана-дгарма, вічна дгарма, закон), яким позначається період чи доба Ману, першопредка людей (прим. редактора).
10
Тобто чотири юґи (санскрит, yuga, ярмо) — ще один термін, властивий космології індуїзму, яким позначаються чотири послідовні світові періоди: сатья- або крита-юґа тривалістю 1728000 років, трета-юґа тривалістю 1296000 років, двапара-юґа тривалістю 864000 років і калі-юґа тривалістю 432000 років. Кожна наступна юґа характеризується більшим ступенем занепаду, який позначається не тільки на зменшенні тривалості юґи, а і на всебічному занепаді, відпадінні від Першопринципів. Чотири юґи утворюють магаюґу, тобто велику юґу. 1000 магаюґ дорівнюють одній кальпі або ж одному дню Брагми, який входить до трійці верховних індуїстських божеств. Одна кальпа нараховує чотирнадцять манвантар. Ніч Брагми триває стільки, скільки і день. Рік Брагми — це 360 його днів і ночей. Життя Брагми триває 100 його років, що дорівнює існуванню одного космічного циклу. Потім наступає ніч Брагми, яка триває 100 його років. Після чого розпочинається новий космічний цикл (прим. редактора).
11
Не виключено, що уявлення про примордіальну духовність або традицію Р. Ґенон міг запозичити від Альбера-Ежен Пюйу, графа де Пувурвіля (1861–1939/1940; він же Матжіої), одного зі своїх учителів (прим. редактора).
12
Наприклад, у «Роботах і днях» давньогрецького поета Гесіода (кінець VIII — початок VII ст. до н.е.) згадується про золоте, срібне, мідне і залізне покоління людей (прим. редактора).
13
Калі-юґа (санскрит, kali-yuga) — доба або період демона Калі, найбільшого занепаду в історії людства, яка, відповідно до санатана дгарми, розпочалася у 3102 році до н.е. Тобто на час написання «Кризи сучасного світу» шість тисяч років від початку калі-юґи ще не минуло (прим. редактора).
14
На особливість літературного стилю Р. Ґенона неодноразово звертали увагу як його біографи, так і дослідники. Довгі речення властиві його викладу (прим. редактора).
15
Заперечення ідеї прогресу — одна з наріжних ідей Р. Ґенона і всього подальшого традиціоналізму (прим. редактора).
16
Ці два явища, які виникли у XIX столітті в Європі, Р. Ґенон відносив до найяскравіших сучасних проявів занепаду. Критиці спіритуалізму він присвятив окрему роботу «Омана спіритів» (1923) (прим. редактора).
17
Це пов’язано з функцією «божественного збереження», репрезентованої в індуїстській традиції богом Вішну та, зокрема, вченням про аватари або «сходження» божественного принципу у видимий світ, втім розвити цю тему тут ми не маємо можливості.
18
Наголос на VI столітті до н.е., як на початку історичного періоду й історії в сучасному розумінні, дивним чином збігається з уявленням про осьовий час (німецька, Achsenzeit), запропонованим у 1949 році німецьким філософом і психіатром Карлом Ясперсом (1883–1969). К. Ясперс високо оцінював осьову добу (прим. редактора).
19
Ще одне важливе для Р. Ґенона протиставлення: традиція — антитрадиційна сучасність. Принагідно зауважимо, що до бінарних опозицій активно звертаються структуралісти (прим. редактора).
20
Даосизм і конфуціанство Р. Ґенон відносить до традиційних учень, до китайських традицій (прим. редактора).
21
Слід зауважити, що ім’я Зороастр фактично вказує не на окрему особистість, а на функцію, водночас пророчу та законодавчу; існувало кілька Зороастрів, які жили в різні епохи; вірогідно, ця функція могла мати колективний характер, так само як у випадку В’ясадева в Індії, а також у Єгипті, де те, що приписувалось Тоту та Гермесу, репрезентувало роботу всієї жрецької касти.
22
Питання буддизму не таке просте, як це може здатися, судячи з цього стислого огляду; цікаво відмітити, що, хоча індуїсти, з точки зору своєї традиції, завжди засуджували буддистів, численні їх представники, втім, сповідують велику повагу щодо Будди, деякі навіть вбачають у ньому дев’яту аватару, а інші ототожнюють його із Христом. У поточній формі існування буддизму необхідно розрізняти дві його форми: махаяну та хінаяну, або ж «велику колісницю» та «малу колісницю»; загалом, можна сказати, що буддизм, який побутує за межами Індії, разюче відрізняється від своєї оригінальної індійської форми, яка почала швидко втрачати позиції після смерті царя Ашоки та повністю зникла через кілька століть.
23
Згодом, завдяки спілкуванню з іншим видатним представником традиціоналізму, Анандою Кумарсвамі (1877–1947), Ґенон змінить своє ставлення до буддизму. Завдяки чому він почне розглядати буддизм в якості одного з традиційний учень, однієї з індійських традицій.
Час, у який виник історичний буддизм, сучасна академічна наука може розглядати як повстання кшатріїв проти влади брагманів; викликом шраманів (санскрит, śramaṇa), тобто аскетів і перших філософів Індії. Як буддійська традиція, так і дослідники-буддологи вважають, що Будда походив зі спорідненої з кочовиками-саками кшатрійської родини
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Криза сучасного світу, Рене Генон», після закриття браузера.
