Катаріна Рейніс - Заручені магією, Катаріна Рейніс

До тями повернувся від пекучого болю. Обличчя горіло від ляпасів, а за комір сорочки повільно стікала цівка холодної води.

- Що трапилося? – прохрипів, озираючись. Він лежав на тому самому диванчику, а просто над ним маячило бліде обличчя переляканого батька та старої карги. – Що ви зі мною зробили?

Сісти вдалося з другої спроби.

- Занадто виснажив себе, - знизала плечима жінка, подаючи молодикові склянку з водою. – На одній магії лишень тримався. Не дивно, що тобі стало дурно! 

- Ритуал! – спохватився Януш, підриваючись з місця. В голові все ще трохи паморочилося.

- Заспокойся! – фиркнула оракул. – Без мене не почнуть! Ти впевнений, що готовий?

Проникливий погляд пронизав його наскрізь, наче намагався зазирнути під шкіру.

- Це мій шанс! – відповів, поправляючи сорочку. – Я зможу багато на що впливати…

- Дурнем був, дурнем і зостанешся, - буркнула стара, відвертаючись. – Ідіть! Незабаром починаємо.

Сперечатися не став. Він уже все вирішив! А те, що перед очима раз по раз постає образ іншої жінки, то діло поправиме. З роками забудеться!