Анна Чмутова - Свої, Анна Чмутова

Про всяк випадок питає:

— Ти нормально себе зараз почуваєш?

— Що?

— Ну серце не коле, легені нормально дихають?

— Ти про що?

— Про твоє жахливе дихання. Ми ж на ліфті їхали, а не пішки йшли.

— Господи, Соломіє! Ми можемо сьогодні нормально поговорити чи ні?

— Можемо. Тільки помиємо руки й можемо говорити, — милостиво киває господиня квартири. Вона може заприсягтися, що на той момент чула різкий звук тертя зубів об зуби. Дивно, але їй, здається, подобається бісити Давида. Чортовий організм! Йому що, не вистачає стрибків із парашутом двічі на тиждень?

Давид демонстративно довго миє руки. Здається, він навіть перестарався або просто згадав усі рекомендації міністерства охорони здоров’я? Ну, коли ті вчили всіх нас мити руки в часи панування пандемії. Рушником так ретельно теж ніколи до цього не користувалися. І тільки після цього Кравець глузливо питає:

— Ось так? Може, мені ще треба обробити антисептиком одяг?

— Якщо чесно, мій жовтий диван був би щасливий, якби ти це зробив. Але це занадто довга процедура. Можеш хіба що до трусів роздягтися. Тіло обробимо антисептиком, а одяг на вході залишимо.

— Соломія!

— Та все-все, досить гиркати. Іди в кімнату. Зараз я руки помию і прийду. Став тут, усе зайняв, — бурчить Драгун. Навіщо вона дратує та гніває дорослого сильного чоловіка, сама собі сказати не може. Може, тому що має дурну впевненість: з нею нічого й ніколи поганого не станеться? Інфантильна поведінка, за яку Соля читає собі лекцію, поки змиває з долонь мило.

Коли вона заходить у кімнату, Давид сидить на жовтому дивані. В одязі, дякувати Богу. Соломії здалось, що Кравець — гідний суперник у єхидстві та іронії. Він із власного почуття суперечності і в спробі клацнути її по носі міг би легко роздягнутися. Але їй і жовтому диванчику пощастило: розсудливість у чоловікові перевищила.

— То тепер ми можемо поговорити? Чи потрібен танок із бубнами якийсь?

Соля чує, що терпіння чоловіка вже на межі:

— Ні, усі процедури виконані. Так і чому ти вирішив поговорити зі мною про Макара Гмирю?

Дівчина все ж таки до ідіоток себе не відносила. Вирішила тигра за вуса поки не смикати. І сама почала те, на чому вони зупинилися в кав’ярні.

— Можливо, тому, що ти намагалась крутити з нами обома? А мені не подобається в цій ситуації ходити лохом? І як ти, вирішила вже, кому б із нас надала перевагу?

Соля завмирає. То він прийшов особисті стосунки з’ясовувати? Радує, що її зараз не будуть вбивати як нахабну журналістку. Хочеться навіть від полегшення розсміятися. Хоча чекайте. А якого біса з нею так розмовляють?..

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно