Колектив авторів - Відлуння любові: чоловіки

— То буде білизна сексі?

— Не скажу. Секрет!

— Кохання моє, скоро буду. Місяць на небі усе меншає.

— У мене все добре. Чекаю.

— Промок до нитки. Завтра гора Пікуй — і до Львова.

— Як ще один день без тебе?

— Головне, щоб не розбився глечик. Буде боляче, і склеїти не вдасться.

— Я сама не можу збагнути. Такий стан… Це неможливо усвідомити та пояснити. Просто не можна, як би ми того не хотіли. Ось так, а не інакше.

— Як ти сьогодні без мене?

— Гуляла в парку.

— У парку до тебе не чіплялись?

— Чіплялись

— І…?

— Отримали моє «ні».

— Я знав, що ти тільки моя.

— Сумую за тобою.

— Розбили останній табір. Сиджу у наметі — дощ. Завтра виїжджаємо. Місяць на небі «схуднув» наполовину.

— У Львові нарешті дощ. Бачила веселку на небі і загадала бажання, щоб усе задумане нами здійснилося.

— Підстав руки під краплі дощу. Це мій тобі привіт.

— Дякую за привіт. Він теплий і мокрий.

— Ти готуєшся до зустрічі з коханим? Маю на увазі власну персону. Прошу оголосити весь сценарій…

— Не думаю ні про який сценарій. Усе має бути без дешевого театру, а щиро і правдиво.

— А хліб — сіль на рушнику? Дівчата в одностроях, піонери?

— Буде тобі школярка у білому фартушку.

— Ур, школярка! У халатику?

— Буде щось інше — халатиків не ношу. Побачиш — це сюрприз, але тобі сподобається.

— Дуже вдалий похід. Усі вершини підкорено.

— Тепер спробуй взяти ще одну, яка називається Тетянка.

— Ти моя найкраща вершина!

— А ти мій вершник.

— Я радий, що зустрів тебе.

— Я знаю. Ти мій мужчина! Я це відчуваю дуже сильно. Твій запах, тембр голосу, чорне волосся, погляд карих очей, жарти, група крові і… Усе моє рідне… Приїжджай до мене. Будемо пити червоне вино з сиром… Ти не відповів на мою есемеску. Це щонайменше не ввічливо з твого боку.

— Ой, справді! Вибач. Ти хотіла мені щось сказати?

— Так, мій милий, хотіла сказати, але вже сьогодні те, що я хотіла тобі сказати вчора, стало попросту неактуальним.

— Раніше ти писала «коханий». Тепер — «милий». Це пониження?

— Ні, мій коханий.

— Ну й, жарти — геніально!

— Я так тебе в своєму житті люблю, як нікого більше. Я тепер зомбі. Почуваю себе атрофованою. Я наліпила вареників і насмажила котлет. Приїжджай на вечерю — запрошую…

— Анекдот про котлети, які ти вчора смажила. Інженер Вася виліз на дах будинку, аби полагодити телеантену. Тут налетів вихор і, втративши рівновагу, Вася падає з даху будинку. Пролітаючи повз вікно своєї кухні, Вася встигає крикнути дружині: «Маша, котлеты жарить не надо!..»

— Коли ми побачимось?

— Займався весь день на дачі ремонтом даху. Брудний і голодний. Треба відмитися і приготуватися до завтрашнього дня.

— Я теж у клопотах — прибирала у квартирі, зараз іду у басейн.

— Як манікюр? Ти стала ще гарнішою і зовсім забула про мене!

— Я хочу від чоловіка підтримку, якої у мене в житті ще не було.

— Ти виспалась?

— Усе гаразд. Розбила три шкалика. Тече сильно кров.

— Що там з тобою?

— Ти ж хотів, щоб я тебе не турбувала сьогодні? Ти загуляв чи працюєш?

— Я п’яний и щастливий… Ти мене віддала б іншій?

— Ніколи і нікому тебе не віддам. «Так что же, буренка, тебя продаю? Такая скотина нужна самому!». З мультика… Я вірю, що ти мені даний Богом, і я повинна бути дуже сильною та допомагати тобі в усьому. Завтра буде новий день, і буде до дня. Сьогодні я дуже емоційно втомилась. На добраніч!

— Сьогодні міжнародний день дружби.

— За дружбу між родинами! Ура!

— Мав намір піти на базар купити кавуна. Не пішов — ліньки…

— Я також хотіла кавуна сьогодні купити, але закрутилась у справах.

— Хочу кудись, але куди? Скрізь однаково.

— Що в тебе з настроєм? Ти не в гуморі?

— Працюю на «дядю», а грошей катма. Гроші будуть «завтра». Втомився від тих «завтраків».

— Щось нове, раніше такого від тебе не чула.

— Приємно відчувати себе дурнем.

— Ти найкращий!

— Я — р-р-р… Лев! Я найкращий з-поміж звірят. Я-ква-ква… Кукаріку! Б-е-е-е-е… Мяв-мяву… Гав-гав!.. Ку-ку! У мене ще є в запасі інші звірята.

— Пощастило мені із зоопарком.

— Напівсонний. Цілую тебе, моя хороша. Твоя мудрість здатна розтопити усі льодовики черствої моєї душі.

— Чи тобі знайоме слово «цидулка»?

— До чого це?

— Цидулка… Прочитала в одній книжці.

— За змістом — записка, повідомлення. З негативним забарвленням.

— На небі новий місяць.

— Дощ припинився, а на душі — сльота.

— Мій філософе! Мій котику! Кохаю тебе.

— Мур-мур…

— Не сумуй. Усе буде добре. Я з тобою буду завжди.