Верона Дарк - Після зради, Верона Дарк

Розділ 35. Союз заради помсти

Квартира Стаса була похмурою й мовчазною, поки у двері не постукали. Він відчинив без особливої цікавості, але здивовано примружився, побачивши на порозі Ірен. Вишукана, впевнена, з усмішкою, що обіцяла лише неприємності.

— Добрий вечір, Стасе, — сказала вона, наче вони були давні знайомі.

— Ми знайомі? — холодно запитав чоловік, нахмурюючись.

— Поки що — ні. Але нас поєднує одна дуже цікава жінка. Її звуть Ніка.

Це ім’я, вимовлене з вуст чужої жінки, ніби вдарило струмом. Стас напружився.

— Що з нею? — буркнув він.

— Вона зараз у маєтку Маргарити Сергіївни. І не просто там — вона з Адріаном. Разом. Як пара. Сплять в одному ліжку, вечеряють під зірками. Твоя колишня… кохана, правда ж?

Він стис кулаки.

— І навіщо ти мені це кажеш?

— Тому що ми можемо допомогти одне одному. Я хочу, щоб вона зникла з життя Адріана. Назавжди. А ти — якщо ще не забув її — зможеш повернути те, що вважав своїм.

— Вона не річ, — відрізав Стас. Але очі горіли ревнощами.

— Можливо. Але ти досі думаєш, що вона твоя. Інакше б не злився. Тож… якщо ти хочеш її повернути — настав час діяти.

Вона сіла на диван, схрестила ноги і витягла з сумки фотографії. Ніка з Адріаном. У магазині. В лікарні. На подвір’ї маєтку. Посмішки, погляди, торкання — усе кричало про їхні почуття.

— Ми можемо зробити так, щоб вона повернулась до тебе. Від тебе залежить лише одне: чи готовий ти за неї боротися?

Стас дивився на фото. У його душі боролися образа, жага контролю і прихована любов. Він більше не мав влади над Нікою. Але хотів її назад. Не стільки з кохання, скільки з одержимості.

— Що ти пропонуєш? — запитав він сухо.

— Ти приїдеш до маєтку. Скажеш, що не можеш без неї. Попросиш дати ще один шанс. Але головне — змусиш її поїхати звідти. Вона зараз в таких почуттях.Зрештою, скажи все, що треба. Головне — забери її.

Стас не одразу відповів. Але через хвилину кивнув.

— Добре. Якщо це допоможе мені її повернути — я зроблю все.

Ірен усміхнулася переможно. В її очах спалахнула іскра тріумфу. А десь далеко, не знаючи про змову, Ніка засинала під тягарем болю, навіть не уявляючи, що наступного дня її чекатиме новий удар.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍