Вподобайка - Містичні історії, Вподобайка

Одного разу Микита, студент програмування, знайшов у глибині інтернету стару комп’ютерну гру з назвою "Межа Свідомості". Гра не мала жодного опису чи відгуків, і лише один користувач на форумі казав, що її потрібно видалити одразу після завантаження. Ігноруючи попередження, Микита вирішив випробувати гру, думаючи, що це якийсь жарт або забутий інді-проект.

Коли гра запустилася, вона виглядала дуже простою — чорно-білі графіки, текстові підказки, примітивна анімація. Але була одна особливість, що відразу привернула увагу: гра здавалася надзвичайно інтуїтивною. Здавалося, що вона "читає" думки гравця. Питання в грі були дуже особистими: «Що ти боїшся найбільше?» або «Що ти ховаєш від усіх?» Микита спочатку не зважав, думаючи, що це просто випадковий набір питань, але чим довше він грав, тим більше гра задавала запитань, які стосувалися його особистого життя, травм і найпотаємніших страхів.

Одного вечора, після довгої сесії гри, комп'ютер раптово вимкнувся. Микита злякався, але подумав, що це просто збій системи. Наступного дня, коли він повернувся додому після занять, комп'ютер був увімкнений, хоча він точно його вимикав. На екрані висвітлювалося повідомлення з гри: «Ти не можеш втекти. Ми бачимо тебе». Після цього екран почорнів, а через кілька секунд на ньому з'явилася фотографія його кімнати. Те, що здалося найстрашнішим, — фотографія була зроблена щойно.

Він почав панікувати, вимкнув комп’ютер і почав шукати камеру, думаючи, що його хтось зламує. Але нічого не знайшов. Пізніше того ж вечора знову ввімкнув комп'ютер, щоб видалити гру, але вона більше не знаходилася в системі. Натомість на робочому столі був єдиний файл — текстовий документ із назвою "Межа Свідомості". У ньому були детально описані всі його дії за останні кілька днів, навіть ті, які він не розповідав нікому. У кінці документа було єдине речення: «Гра тільки починається».

З того моменту кожну ніч Микита бачив дивні сни, де він блукав по порожніх коридорах з тією ж чорно-білою графікою, що й у грі. Незнайомий голос шепотів його таємниці, а поява знайомих місць і людей навіювала відчуття, що гра тепер існує не тільки на комп'ютері, але й у його свідомості.

Він намагався стерти всі сліди гри зі свого життя, змінив комп'ютер, переїхав до іншого міста, але щоразу, коли він сідав за новий пристрій або намагався відпочити, перед його очима з'являлася та ж назва — "Межа Свідомості".