Вікторія Хорошилова - Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Діма переглянувся із шефом, потім із прищуром подивився на Маркуса.
— Що?
— Думаю, краще вдома. Тут у мене є таємні ходи, яких немає ні в кого з вас удома. А тут я через мальовані двері ходила.
Пішла в спальню, зітхнула сумно.
— Я полагоджу, — сказав Маркус.
— Нея, а ти якщо що одразу йди у відділок, — сказав Діма.
— Угу, я теж про дільницю подумала, але не в піжамі ж іти? Вона в мене ніби сукня фривольна. Тому довелося спочатку походити по схованках і з будиночка відкрила свою шафу і дістала костюм теплий. Гаразд піжама все, що потрібно, прикриває, але в ній я замерзну.
— Наступного разу залиш у своїй схованці ще й кульок зі змінним одягом, включно із взуттям, — порадив шеф.
— Угу, врахую. Тоді краще у двох схованках.
— А ще заведи піжаму зі штанів і футболки, — порадив Діма, — тоді можна хоч у ній.
Маркус залишився лагодити стіну в шафі і потім залишився зі мною на ніч. На мою пропозицію полагодити вранці, сказав.
— Краще відразу, тут швидко. І мені буде спокійніше.
— Я тут подумала, може взагалі замінити цю частину в шафі і щоб вона не відкривалася?
— Ні, краще нехай відкривається, магія — це така справа. А раптом виснаження чи занепад сил. Має бути і звичайний вхід у схованку. А так якщо що одразу будеш ходити через двері.
Вранці взялася реставрувати свій малюнок і акуратно підклеювати порвані шпалери.
Через кілька годин у будиночку в іншому світі двоє чоловіків.
— Тепер зрозуміло куди перенеслися артефакти та меблі. Тільки звідки тут узявся будинок, посеред дикого лісу.
— Дуже схоже на застосування дару роду Лінг. Сай міг матеріалізовувати те, що йому дуже було потрібно.
— Роберт відмовив мені в заручинах, хоча ходять чутки, що його племінниця жива.
— Може й жива, тільки її ніхто не бачив.
Після цієї фрази відчинилися вхідні двері будинку і я зайшла в нього, побачила гостей у своєму будиночку. Від подиву двері залишила відчиненими. Ми з чоловіками стояли в подиві, дивлячись один на одного. Я зробила кілька кроків до них. Вони були з таким самим білим волоссям, як у мене, а очі були сірі.
— Ви хто? І що робите в моєму домі?
Чоловіки здивовано переглянулися. А потім злякано подивилися мені за спину.
— У мене сьогодні бенкет, стільки солодкої магії. Цікаво, малятко створило прохід в інший світ. Можливо я притримаю тебе, поки досліджу цей світ. Якщо тут магія смачніша, то залишуся тут, а ти проживеш ти трохи довше.
Почула писк сигналізації у своїй квартирі.
— Грахова пищалка, знову спрацювала.
— Це називається сигналізація. А це ви своїм жертвам вириваєте серцевину душі і відрубуєте голови?
— Ні, малятко, я своїх жертв з'їдаю повністю. Ти бачила мій схрон із чистими кістками. Я тоді тебе примітив, твоя енергія смачніша за зміїну.
— А хто тоді обезголовлював?
— Дак, хіба мало нас у тому світі. Їжі то безкоштовної повно навколо, лови тільки й жери. Ви ж маги для нас взагалі не перешкода, їжа та й годі. Задовольнив твою цікавість дівчинка. Давно я незайманих дівчат не куштував. Одні розпусні сучки, смак псують.
— А хто для вас противник тоді? Невже ніхто вам не рівня?
— Перевертні, так мало їх. Особливо таких сильних, як той самець, що в'ється біля тебе. Особливо приємно буде тебе з'їсти.
Відійшла до дверей у вбиральню в цьому будинку. Монстр у вигляді людини стежив уважно за мною.
— Так-так можеш зайти до вбиральні, а то якщо обмочишся, смак псуватиметься.
Я відчинила двері, але не у вбиральню, а у відділок. Знову в кабінет шефа, на жаль він був порожнім. Я зачинила і подивилася на чоловіків.
— Ви ж нікуди не підете?
— Ні, — сказали два біленькі мужики, вони вже побіліли від страху.
А чоловік, що заливав про нас як про їжу, став змінюватися і на моє запитання хмикнув.
— Допомогти?
— У мене тримати нічого, — огризнулася.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.