Немеш Іван - Світ Звіролісу, Немеш Іван

  Багряник подивився на Мілу.

  — Це означає, що хтось із нас повинен бути приманкою.

Міла підняла голову.

— Я буду приманкою, — сказала вона рішуче.

— Це надто небезпечно, — заперечив

Багряник, але її погляд змусив його замовкнути.

— Я єдина, хто може зупинити Нерона, — пояснила вона. — І якщо для цього потрібно ризикувати, я готова.

Не встигли вони закінчити обговорення, як із глибини руїн почувся тихий звук, схожий на подряпини. Таркус різко підняв голову, його вуха напружено ворушилися.

— Хтось за нами стежить, - прошепотів він.

Міла завмерла, хапаючи руківʼя кинджала, який їй дав Багряник. У темряві виднілися кілька пар блискучих очей. I знайшли.

— Вони не чекатимуть до ранку, — сказав Таркус, його голос був низьким і спокійним, хоч у його очах горів вогонь. — Готуйтеся до бою.

Перший нападник, величезний вовк, стрибнув на них, але Таркус зустрів його удар серед польоту, поваливши на землю. З іншого боку вибігли ще двоє, і Багряник кинувся їм назустріч, ухиляючись і кусаючи їх у відповідь.

Міла відчувала, як паніка піднімається в ній, але вона згадала слова Арона про те, що справжня сила в її серці. Вона підняла кинджал і стала між двома фігурами, які наближалися до неї.

— Здавайся, дівчино, — посміхнувся один із них, — ти все одно програєш.

— Це ми ще побачимо, — відповіла Міла, і з несподіваною спритністю відбила його удар, поранивши лапу нападника.

Бій у руїнах ставав усе хаотичнішим. Таркус і Багряник намагалися тримати ворогів на відстані, але вони розуміли, що підмога може прибути в будь-яку хвилину.

— Нам потрібно вибиратися звідси! — крикнув Багряник, відштовхуючи одного з нападників.

— Але якщо ми підемо, вони можуть попередити Нерона! - заперечила Міла, ухиляючись від удару.

Таркус раптом зірвався з місця, стрибнувши на найбільшого ворога і виводячи його з бою.

— Ви йдіть! Я їх затримаю!

— Ні! Ми разом! — закричала Міла, але леопард уже зайняв оборонну позицію, закриваючи їм шлях.

— У вас є шанс змінити все, — сказав він, обертаючись до них. — Скористайтеся ним!

Міла відчувала, як її серце стискається, але Багряник схопив її за руку.

— Він правий. Якщо ми залишимося, нас усіх схоплять.

Міла кивнула, сльози блищали в її очах.

— Ми повернемося за тобою, обіцяю, - сказала вона Таркусу.

Гепард лише кивнув і повернувся до своїх супротивників, його фігура здавалася величною навіть у хаосі битви.

Міла та Багряник вирвалися з руін і побігли до Зоряного Дерева. Ім залишалося лише кілька годин до світанку, і вони знали, що все вирішиться саме там.

— Тепер ми самі, — сказала Міла, намагаючись опанувати себе.

— Ні, ти не одна, — відповів Багряник, дивлячись на неї. — І ми знайдемо спосіб зупинити Нерона, навіть якщо це буде коштувати нам усього.

Попереду світло світанку почало розривати темряву ночі, і Міла відчула, як наближається вирішальна мить.

Вона більше не могла дозволити собі вагатися — доля Арона і всього Звіролісу залежала від її рішень.