Марі-Анна Харт - Тіні забутих гріхів, Марі-Анна Харт

Розділ 14.1

 

Ікар нервово стояв біля входу, чекаючи, поки машина Арханта припаркується біля будинку. На годиннику була лише шоста ранку, але він уже давно не спав. Останні дні вибили його з рівноваги – зазвичай спокійний, зараз він відчував тривогу та лють.

Дві чорні машини зупинилися. З першої вийшов Архант. Попри свої 57 років, він був у чудовій формі. Єдине, що видавало вік, – сивина на скронях.

— Радий тебе бачити, але виглядаєш не найкраще, — сказав він, уважно оглядаючи Ікара.

— Дні були важкі.

— Невже наш гість завдав тобі клопоту?

— І він, і не тільки…

— Бакстер?

— Так.

— Де вона?

Ікар зітхнув.

— Вчора… сталося непорозуміння, — зам’явся він.

— Кажи вже. Останні місяці – одні погані новини.

— Коли лікар оглядав Хантера, Бакстер влаштувала бійку. Хантер теж втрутився… і трохи постраждав.

Архант зупинився, вдивляючись в обличчя Ікара. Його очі звузилися.

— Наскільки серйозно він постраждав?

Ікар провів рукою по волоссю, ніби намагаючись зібратися з думками.

— Не смертельно. Але йому потрібен час, щоб прийти до тями.

Архант глибоко зітхнув і провів рукою по сивині на скронях.

— А Бакстер?

Ікар відвернувся на мить, перш ніж відповісти.

— Вона втекла.

Архант різко обернувся до нього.

— Втекла? І ти не дав наказу її шукати?

— Вона була поранена, — тихо сказав Ікар. — Далеко не втече.

— Це не виправдання, — голос Арханта став жорсткішим.

— Я знаю. Але поки що це не наш головний пріоритет.

Архант на мить замовк, розмірковуючи над словами Ікара.

— Сподіваюсь, ти знаєш, що робиш, — зрештою промовив він.

Ікар лише коротко кивнув, хоча сам не був до кінця впевнений у своєму рішенні.

Архант мовчки пройшов кілька кроків уперед, ніби обдумуючи почуте. Він був незадоволений, це було очевидно.

— Ти дозволив їй піти, бо сумніваєшся, чи боїшся наслідків? — нарешті запитав він, пильно вдивляючись в обличчя Ікара.

— Ні те, ні інше, — Ікар стиснув щелепи. — Якщо вона вирішила тікати, значить, у неї був на це вагомий привід. А я хочу знати який.

Архант примружив очі, уважно розглядаючи Ікара, ніби намагаючись оцінити серйозність його слів.

— Тебе щось хвилює?

— Не знаю… Хантер поводиться дивно. Він нікого не підпускає до себе, але щойно з’являється вона — виконує все, що вона скаже. А що, якщо вони змогли домовитися?

— І що вона могла йому запропонувати? У неї ж нічого немає.

— Є. Вона має спадок, великі гроші. Крім того, вона — єдина спадкоємиця.

— Її дядько давно привласнив її гроші. І до зграї вона не має жодного стосунку. Вона не може претендувати на владу, жінки не очолюють зграї.

— А якщо він претендує на твою зграю?

Архант хмикнув.

— Хантер молодий і амбітний, але завоювати зграю Проклятих йому не вдасться. Так, убивши альфу зграї Півмісяця, він зайняв його місце. Але наскільки мені відомо, не всі визнають його владу. Більшість проти нього. До того ж, зграя Темних Вітрів сотні років воювала зі зграєю Півмісяця. Йому знадобиться багато часу, щоб їх примирити.

— Я не знаю... Це лише припущення, — Ікар стиснув щелепи. — Але мені не подобається, як вона поводиться з ним. У їхніх очах є щось… незрозуміле. І головне — бійка почалася без жодної причини.

— Бакстер має проблеми з самоконтролем. Можливо, вона просто втратила контроль, — скептично зітхнув Архант.

— Або це частина її плану, — наполягав Ікар.

Архант мовчки обмірковував почуте.

— Якщо це так, то вона зробила велику помилку, — холодно сказав він.

Ікар не відповів одразу, але його погляд потьмянів від думок, які він не хотів озвучувати. Він зробив крок ближче до Арханта й сказав тихо, але твердо:

— Ти маєш знати ще дещо.

Архант спохмурнів.

— Що ще?

— Хантер… — Ікар зробив коротку паузу, підбираючи слова. — Він дуже переживає за неї.

Архант недовірливо примружився.

— Переживає?

— Так, — Ікар стиснув кулаки. — І мені це не подобається. Він намагається приховати це, але я бачу, що він не просто злиться на неї — він хвилюється.

— Це проблема, — коротко відповів Архант.

— Я знаю.

Настала напружена тиша. Вона висіла між ними, як грозова хмара, що ось-ось вибухне бурею.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍